Пряма мова. Розділові знаки в реченні з прямою мовою

 частина художнього тексту.

слова, що вказують, кому належить пряма мова.

 точно відтворене висловлення певної особи, передане від її імені.

з маленької букви і беруть у дужки

 з великої літери і беруть з обох боків у лапки

з маленької букви і без лапок

Ми спитали соловейка навесні: «Ти для кого так виспівуєш пісні?»

Кожен кущик і стежка мов говорять мені «Ти у рідному домі, у своїй стороні».

"Буде добра каша", - каже бабця наша.

«А хто допоможе мені води принести?» – питає бабуся.

двокрапку

тире

 кому

перед прямою мовою

 усередині прямої мови;

після прямої мови;

Учителька попросила, щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку.

Лисиця запитала в борсука: "Скільки ти знаєш хитрощів, борсуче?"

Мама думала, що син занепокоїться, стривожиться.

«Дідусю, відпочиньте вже», – сказав Андрійко.

 А: "П!"

А: "П".

 "П?" - А.

А: "П?"

знак оклику

знак питання

кома

Підняв дід камінь з землі й каже: "Якщо ти такий дужий, як я, візьми цей камінь і здави, щоб з нього вода виступила".

 "Я жило в такому місці - якби ти там жив, то не доріс би й до мене!" - відповіло кошеня.

Чоловік трохи роздумався і сказав сам собі: "Сміливіше! Якщо доведеться вмерти, то загину по-геройськи, а не по-бабськи".

"Ходімо далі", - мовив чоловік.

Дитина спитала у батька, чому в нього сумні очі.

Давня мудрість учить, що не потрібно робити іншому того, чого не хочеш, щоб робили тобі.

Мама попросила сина, щоб допоміг скопати грядку.

Я крикнув журавлю Візьми мою журу!

Іду та людей питаю: «Де тут дорога до рідного краю?»

Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий!»

«Я навчився плавати», – похваливсь онук дідусеві.

«А хто допоможе мені води принести?» питає бабуся.

на особу, до якої звертаються

на час, коли відбувається розмова

кому належить пряма мова.