Пунктуаційна норма

Сьогодні Анастасія як принцеса.

Весняне сонце прикрашає всіх.

Гарний настрій окраса кожної дівчини.

Щире слово-золотий ключик.

Сім плюс сім- чотири?

Без води - борщу не звариш.

Наша Мала Виска красива.

Музика прекрасний лікар.

Дівчина як молода весна.

Добра кажуть довго ждати треба, а біда приходить швидко.

Ця краса , здається, вічною.

Рослини, безумовно, передчувають зміни погоди.

Чистою росою сонцем умивається світ.

Ні вмовляння, ні погрози ніщо не допомогло.

Усе мені знайоме стежка берези.

Ми гралися у широкому порослому квітами дворі.

Чай заварили з молодого липового цвіту.

Жовте кленове листя встелило землю.

Святослав Вакарчук відомий як співак.

У школі мене зустріли як рідного.

Петро як індивідуаліст сидів сам.

Бриніли зірки, і моргнувши світлом, гасилися.

Незважаючи на погану погоду, прийшли всі.

Сонце, посміхнувшись, зігріло всіх.

За добро віддячують добром, а не злом.

У всьому, крім добра, знай міру.

Краю мій, я за тобою плачу.

Удалині хиталися дерева і синів морський прибій.

День уже скінчився і ніч дарує пісню соловейка.

То вітер дмухне на мене то гілочка торкнеться обличчя.

А1

Б2

В3

Г4

Д5

закувала зозуля.

прилетівши до вікна.

пішла луна гаєм.