Радянська модернізація України

Модернізація

Колективізація

Індустріалізація

Кооперація

Колективізація

Експропріація

Індустріалізація

Інкорпорація

1928

1929

1930

1931

листопад 1929

січень1930

березень 1930

грудень 1931

1928

1929

1930

1932

запровадження політики «ножиці цін»

підвищення податків

забезпечення коштами селян

залучення іноземних інвестицій

Для забезпечення населення країни дешевими продуктами

як «допомога держави колгоспному будівництву»

полегшити вилучення селянської продукції державою

піднести матеріально-технічну базу сільського господарства

зменшення українців серед службовців держапарату

еміграція значної кількості української інтеліґенції

обмеження культурно-національних прав національних меншин

бурхливий розвиток української культури («Відродження»)

Зведення всіх податків із селянського двору до єдиного сільгоспподатку в грошовій формі

Створення агроміст із розгалуженою переробною інфраструктурою.

Розвиток мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств

Упровадження продрозверстки на всю сільськогосподарську продукцію

Звільнення від сплати податків господарств незаможних селян

Створення мережі МТС для технічного обслуговування селянських господарств

Об’єднання всіх господарств незаможних селян у радгоспи

реорганізовано національні адміністративні райони на території республіки в

звичайні райони.

замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової інформації державною українською мовою

збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-державного апарату

розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної роботи серед українців за кордоном

критикували кадрову та економічну політику союзного керівництва в Україні.

засуджували «націонал-комуністичний ухил» партійного керівництва України.

виступали за згортання політики українізації та політики колективізації.

були послідовними прихильниками сталінського плану «автономізації».

1921

1925

1928

1930

технічній перебудові.

технологічній реконструкції

промисловому перевороту.

форсованій індустріалізації.

п’ятирічка

плюралізм

осадництво

лібералізація

Дніпрогес

пацифікація

стахановський рух

Плакат створював негативний образ заможного селянства.

Появу плаката зумовили негативні наслідки спроби суцільної колективізації в 1929–1930 рр.

Плакат закликав до впровадження політики «воєнного комунізму».

Плакат агітував за усуспільнення індивідуальної власності селян.

Поява плаката свідчила про неспроможність влади подолати наслідки голоду 1921–1923 рр.

Плакат агітував за соціалістичне змагання виробничих бригад на селі.

Поява плаката засвідчила провал заходів із хлібозаготівлі 1927–1928 рр.

підвищення норм виробітку продукції

заборона робітникам самовільно залишати підприємства

уведення кримінальної відповідальності за запізнення на роботу

запровадження семиденного робочого тижня

запровадження продрозверстки.

створення системи МТС

розпуску колгоспів.

згортання непу.

Плакат створено з нагоди річниці введення в дію гігантів чорної металургії – «Запоріжсталі», «Азовсталі», «Криворіжсталі».

Плакат створено в період перебування на посаді Генерального секретаря ЦК КП(б)У Л. Кагановича.

Плакат створено для підвищення трудового ентузіазму робітників.

Плакат є засобом агітації до виконання завдання «форсованої індустріалізації».

Плакат створено з метою мобілізації народу на здійснення повоєнної відбудови промисловості.

Плакат створено в роки першої п’ятирічки.

Плакат присвячено «стахановцям».

«Техніка вирішує все!»

"Доженемо й переженемо США!»

«Економіка має бути економною!»

«Усе для фронту, усе для перемоги!»

Індустріалізація, п’ятирічка, «стаханівський рух».

Денаціоналізація, приватна власність, гривня.

Продрозверстка, націоналізація, радгоспи.

Продподаток, артіль, трести.

Індустріалізація, п’ятирічка, «стаханівський рух».

Денаціоналізація, приватна власність, гривня.

Продрозверстка, націоналізація, радгоспи.

Продподаток, артіль, трести.