Відомості із синтаксису й пунктуації (однорідні члени речення, звертання, вставні слова) Контрольна робота

У зоопарку на жаль не побачиш як красиво злітає табунець рожевих фламінго.

Проте тут можна спостерігати характерний танок птахів.

Зоологи його називають «кормовим».

Ходять фламінго басейном і кумедно дріботять ногами.

У такий спосіб на волі вони здіймають мул і виловлюють молюсків рачків збирають водорості.

У зоопарку на жаль не побачиш як красиво злітає табунець рожевих фламінго.

Проте тут можна спостерігати характерний танок птахів.

Зоологи його називають «кормовим».

Ходять фламінго басейном і кумедно дріботять ногами.

У такий спосіб на волі вони здіймають мул і виловлюють молюсків рачків збирають водорості.

Ми не можемо уявити рідну землю без пісень.

А їх у нас на думку вчених понад триста тисяч.

Сірим було б життя без колядок і щедрівок без різдвяних вертепів великодніх веснянок купальського хороводу.

Це те що ми називаємо усною народною творчістю.

Без неї ми не могли б відчути силу таланту свого народу.

Ми не можемо уявити рідну землю без пісень.

А їх у нас на думку вчених понад триста тисяч.

Сірим було б життя без колядок і щедрівок без різдвяних вертепів великодніх веснянок купальського хороводу.

Це те що ми називаємо усною народною творчістю.

Без неї ми не могли б відчути силу таланту свого народу.

Звикло здавна євшан-зілля до свободи та привілля.

Опівночі айстри в саду розцвіли умились росою вінки одягли.

Материнка і сокирки і дзвіночки й васильки все підходить на вінки.

У саду троянда красувалась в платті з оксамиту і парчі.

Кожна лисиця свій хвостик хвалить а чужий ганить.

Вовк береже свою сім'ю вовчиху й вовченят.

Лис може втратити зуби але не апетит.

Лосенята лось лосиха в лісі ходять тихо-тихо.

радість

упевненість

невпевненість

жаль, тривогу

радість

упевненість

невпевненість

жаль, тривогу

На щастя українці дарують гостю вишиваний рушник.

Жахіть війни на щастя ви не знали.

Лише працьовитий може сподіватися на щастя.

На щастя і печаль я маю право.

У новому будинку здається квартира з євроремонтом.

Здається часу і не гаю а не встигаю.

Дівчатам футбол здається нецікавим.

Мені здається що все це було дуже давно.

Доброго ранку люба Мар'янко!

Ти зрозумій Маріє я твій друг.

Друже мій єдиний де ти?

То як вам земляки живеться?

Усе в чеканні краплі роси, земля і місяць, вишні й тополі.

Важкі краплі роси падали зрідка і тихо в траву.

Співають птицями діброви, шумлять, хвилюються жита.

Прилетіла пташка додому, заспівала пісню знайому.

Радощі і чорну днину все я з вами розділю.

І тихе щастя, і земне тепло приходять неквапливо у село.

Блукає вечір таємниче і заглядає у вікно.

Трудився лютий до світанку і заморозив геть ставок.

Через багато років колишні однокласники зібралися на зустріч.

Мама поставила на святковий стіл новий посуд і тарілки.

Я люблю читати пригодницькі повісті Всеволода Нестайка.

У садку біля хати росли молоді яблуні, груші й абрикоси.

Учні нашого класу провели канікули весело й різноманітно

У Сергія в акваріумі вже рік живуть золоті рибки.

Після обіду сестричка помила чашки, тарілки, виделки.

На присадибній ділянці ростуть картопля й овочі.

Чи знаєш ти, хлопче, якого коня тобі серед поля вготовила доля?

Летіть, летіть, нестримні журавлі, через усі держави і кордони.

Вийди, вийди сонечко, на дідове полечко, на бабине зіллячко.

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Де ти, фантазіє, там радощі й весна.

Широкий Дніпре мій, з тобою ми в розлуці.

Чого ж мовчиш, ти сивий вітряче?

Люби, мій брате, край свій рідний.

Натомлені села вечеряти сіли під грушами, вишнями і небесами.

Відшелестіли і лебеді і трави, остання гілка глоду обліта.

Я машинально зриваю цвіт яблуні і прикладаю холодну од роси квітку до лиця.

Сосни немов розступились і обгорнули поляну.

Велетенські хвилі набігали на берег і підмивали прибережні дерева і кущі.

Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, і золотими крильми пшениці.

Налетів сильний і холодний вітер і зірвав останні листочки з берізки.

Мати перша навчила мене любити роси, любисток, м'яту і калину.

Узимку калина вабить нас червоними гронами.

Срібно-білий сніг весело порипує під ногами.

Ялинами й соснами милуюся взимку.

Кущі глоду на галявині й у лузі вкрилися пухнастим снігом.

Скрізь лежить білий сніг: на озепі, річці, ставку.

Зимове сонце з'явилося на мить, і заховалося за хмарами.

Засніжені поля луги сплять глибоким сном.

І ліс і поле одягли срібні шати.

Я люблю тебе зимонько!

Зимонька одягла ялинки в теплі шуби.

Сніг-сніжок укриває землю ковдрою.

Мороз розмалював вікна химерними візерунками.

Сьогодні мабуть буде завірюха.

Без сумніву весна колись переможе зиму.

Навіть могутні дуби застигли в мовчанні.

Погода на щастя видалася гарною.

Україна, хлопче, козаче

Галю, Маріє, пані Тетяна

Людмило, зима, поле

Хатинко, зоре вечірняя, земле