Речення, його граматична основа Речення з одним головним членом. Види речень за метою висловлення; за емоційним забарвленням: окличні й неокличні

А Сніжок припорошив землю.

Б Біліє сніг.

В Усюди засніжило.

 Г Падає лапатий сніг

А Спить степ.

Б Садок поволі розрісся.

В Весь ліс стугонів.

Г Недбалість є матір'ю ледаря.

А По гілках судять про корінь дерева

Б  Горобину пізнають по листю.

В Горіхове дерево всихає з коріння

Г Дивуєшся лісовою тишею восени.

А  Послухай журавлині сумні співи прощальні.

Б   Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх.

В   Незабаром зійде над рікою й лісом веселе сонце.

Г За рідною землею і в раю скучно.

А Батьківщина — це ріка серед поля.

Б За рідний край життя віддай.

В Річка колихалася в місячних мережках. 

Г  У вечірнім полі тануть лебеді.

А Батько вишні садив на межі.

Б  На луки лягло тихе надвечір’я.

 В  Накрапає теплий дощик.

Г На галявині пахло свіжою травою.

А розповідні, питальні, окличні

Б розповідні, питальні, спонукальні

В прості, складні, розповідні

Г односкладні, двоскладні, поширені

А Нарешті прийшло літо!

Б Не бійтесь заглядати у словник.

В Синичко-сестричко, де твоє гніздечко?

Г От і осінь прийшла.

А Мова — великий дар природи.

Б  У кожного народу є своя мова.

В  Ми любимо нашу українську мову.

Г Вивчайте, любіть свою мову!

А  Хто може випити Дніпро?

Б  Вітер виє голодним вовком.

В   З добрим держись, а лихого стережись.

Г  Чому в нічному небі мерехтять зорі?

А Ой зійди, зійди, ясне сонечко.

Б Стоїть гора високая.

В Що місяцю зіроньки кажуть? 

Г Умій вчасно сказати і вчасно змовчати.

А  Не стелись, тумане, не шуміть, тополі

Б  Яка чудова українська мова!

В Чому не спить верба в прозору осінь?

Г  Ідіть сини, погуляйте.