Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова та сполучення слів.

об’єднуючими

узагальнювальними 

другорядними

головними 

Щасливо радісно святково квітує нива молода.

Тягнуться до сонця і квіти, і трави, і віти кучеряві.

У нашому саду ростуть такі дерева – яблуні,груші,сливи.

Жив, живеш і будеш жити мій народе.

Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно.

О краю, мій тужу я за тобою! 

Соловейку мене полонила твоя душевна пісня. 

Любі друзі Запрошуємо взяти участь у щорічній благодійній акції «Подаруй книгу бібліотеці». 

Мамо моя дорогенька я тебе дуже-дуже люблю 

Звертання— це слово або сполучення слів, яке називає особу чи предмет, до яких звертається мовець.

Звертання можуть бути непоширеними й поширеними.

Звертання у реченні виступає підметом.

Аж до обрію розкинулося золоте поле пшениці.

Тася часом з самого ранку забігала до неї й тягла її в ліс або в поле.

Усе море скрізь чорніло ніби пооране поле.

Я люблю тебе поле простір твій широчінь твої пахощі й цвіт.

Як, не дивно, дядько не на жарт перелякався.

Хлопець очевидно, не зрозумів запитання.

На щастя, нам вдалося цього року відвідати кілька визначних місць. 

Такої гарної днини цього року, вже мабуть, не трапиться.

Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

Сила та розум - краса людини.

Вода при березі починала каламутитись і жовкнути. 

Пливуть переді мною сині води, білі піски.

На мою думку, це твердження не правильне.

Як на біду, почав падати дощ.

Великі білі сніжинки почали літати в повітрі все частіше.

Зараз весна авітаміноз мабуть почався. 

Не сумуй вербо моя похила що багряним листям одшуміла осені пора.

Ой дівчино шумить гай.

Понеси мене на крилах радосте моя.

Старі дуби спасибі вам за осінь.

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Летіть, летіть, нестримні журавлі, через усі держави і кордони. 

Чи знаєш ти хлопче, якого коня тобі серед поля вготовила доля?

Йому здається що він у пастці.

Здається я знаю цього юнака. 

Максим може вам заспівати. 

Мова - це без сумніву фундамент культури.