Репродукція прокаріотичних клітин

1. Утворення веретена поділу із білка ахроматину.

2. Подвоєння нитчастої молекули ДНК, що відбувається в одному напрямку.

3. Утворення перетяжки від перефирії клітини до її центру.

4. Подвоєння ДНК нуклеотиду.

1. Утворюються дві однакові клітини.

2. утворюються дві клітини різного розміру.

3. Утворюється багато клітин одночасно.

4. Утворюються дві клітини, які нерівномірно розділяють між собою ДНК материнської клітини.

1. Утворюються дві однакові клітини.

2. Утворюються дві клітини, які обмінюються між собою генетичним матеріалом.

3. Утворюються дві нерівноцінні клітини, які дуже швидко після поділу гинуть.

4. Утворюються дві неоднакові клітини після чого одна (менша) росте і розвивається, а інша (більша) припиняє свою життєдіяльність і з часом гине.

1. Збільшенням кількості особин.

2. Ущільненням цитоплазми та припиненням обмінних процесів у клітині.

3. Формуванням молодих особин із високою опірністю до несприятливих умов середовища.

4. Утворення нових молекул ДНК в клітині.

1. Бінарний поділ.

2. Брунькування.

3. Утворення спор.

4. Кон'югація.

1. Відповідні органели мембранної будови, які забезпечують кон'югацію.

2. Клітини із плазмідами, що містять F-фактор та клітини без таких плазмід.

3. Тільки клітини із плазмідами, що містять F-фактор.

4. Клітини прокаріотів та еукаріотів.

1. Спороутворення.

2. Бінарний поділ.

3. Кон'югація.

4. Брунькування.

1. Обох клітинах.

2. Тільки в клітини-донора.

3. Тільки в клітини-реципієнта.

4. Жодної із клітин.

1. Коли вони мають достатньо їжі.

2. Коли знижується температура середовища.

3. Коли кип'ятять воду, в якій живуть бактерії.

4. Коли на них потрапляють ультрафіолетові промені.