Риторичні фігури

риторична фігура, що полягає в підкресленому зіставленні двох протилежних, але пов'язаних між собою думок або понять.

риторична фігура, що полягає у зіставленні двох схожих понять.

риторична фігура, що побудована на розташування слів або висловів у міру наростання чи спаду їх значення.

риторична фігура, що побудована на запитанні, яке не потребує відповіді.

троп, суть якого полягає в заміні назви одного предмета назвою іншого, що перебуває з ним у зв'язку.

засіб, який заснований на звертанні до особи чи предмету з метою привернення уваги до себе.

риторична фігура, яка полягає у нагнітанні емоцій за допомогою слів.

троп, який заснований на кількісному зіставленні предметів та явищ.

риторична фігура, що полягає в увиразненні ознаки чи риси предмета (явища) через вказівку на несхожість.

риторична фігура, що полягає в увиразненні ознаки чи риси предмета (явища) через вказівку на подібність.

троп, який може оновлювати загальне смислове навантаження слова або підсилювати одну з властивих йому ознак.

риторична фігура, яка полягає у перенесенні ознак одного предмета чи явища на інший на основі їхньої схожості. 

Верховино, світку ти наш!

Гей, як у тебе тут мило!

Як ігри вод, плине тут час,

Свобідно, шумно, весело (М. Устиянович).

Жита – в зеленому розливі

Пахучим літеплом течуть.

– Куди ви, сонячні, куди ви?

В яку рожеву путь? (Олександр Лан).

Не тихне клик чаїний над лиманами, що в них заснули вітри завмерлих бур, немов стяги потоплених човнів (Б.-І. Антонич).

Сини! Сини! Барометри кирпаті

Людського спокою і завтрашнього дня!

Ми перед вами разом винуваті,

Що на планеті бійки і гризня (В. Симоненко).

Замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли

Грізні стіни стоять мовчазливо

Неприязнь тліє нишком, наче трут (М. Бажан).

Відчинялися навстіж хатні двері — і ввалювалася хвиля білого морозяного повітря (М. Магера).

У тій хатині, у раю, я бачив пекло… (Т. Шевченко).

Скорботи листя опада на дно душі

плакати

текти

ридати

бігти

рюмсати