Рівні організації біологічних систем. Фундаментальні властивості живого.

структурно - функціональну одиницю виду;

сукупність живих оранізмів, яка взаємодіє з природою;

ціле, що складається з окремих взаємопов'язаних частин живих систем, які здатні взаємодіяти між собою;

популяції різних видів, які населяють спільну територію, взаємодіють між собою та чинниками неживої природи.

організмовий рівень;

популяційно - видовий;

молекулярний;

клітинний

виникнення пристосувань у відповідь на зміни, які відбуваються у навколишньому середовищі;

процес, який супроводжується збільшенням кількості особин, що забезпечує безперервність життя;

єдиний принцип структурної організації;

здатність реагувати на зміни навколишнього середовища

молекулярний;

клітинний;

екосистемний;

організмовий

живих;

неживих;

до неживих систем, проте, коли знаходяться в живих організмах - також відносяться до живих систем

процес живлення;

процес обміну речовин;

реакція на подразник;

здатність набувати нових ознак

філогенез;

овогенез;

ембріогенез;

онтогенез

біосферний;

популяційно-видовий;

екосистемний;

організмовий

подразливість;

гомеостаз;

рефлекс;

мінливість

саморегулювання;

самооновлення;

перетворення енергії та обмін речовин;

самовідтворення

популяційно - видовий;

організмовий;

клітинний;

біосферний

сукупність клітин, що мають спільне походження, однакову форму та виконують одну і ту ж саму функцію;

сукупність всіх ознак і властивостей організму;

загальна властивість всіх живих організмів;

елементарна структурно - функціональна одиниця всього живого

ботаніка ( рослини)

фізика (фізичні тіла)

біофізика (фізичні процеси)

генетика ( спадковість і мінливість)

молекулярний

атомний

клітинний

органно-тканинний

спостереження

клонування, математика, вимірювання

експеримент, моделювання

опис, порівняння

молекулярний

клітинний

організмовий

біосферний

багаторазове підтвердження стає науковою теорією

результат досліду

математичне моделювання

статистичний аналіз даних

структурно - функціональну одиницю виду;

сукупність живих оранізмів, яка взаємодіє з природою;

ціле, що складається з окремих взаємопов'язаних частин живих систем, які здатні взаємодіяти між собою;

популяції різних видів, які населяють спільну територію, взаємодіють між собою та чинниками неживої природи.

організмовий рівень;

популяційно - видовий;

молекулярний;

клітинний

виникнення пристосувань у відповідь на зміни, які відбуваються у навколишньому середовищі;

процес, який супроводжується збільшенням кількості особин, що забезпечує безперервність життя;

єдиний принцип структурної організації;

здатність реагувати на зміни навколишнього середовища

молекулярний;

клітинний;

екосистемний;

організмовий

живих;

неживих;

до неживих систем, проте, коли знаходяться в живих організмах - також відносяться до живих систем

процес живлення;

процес обміну речовин;

реакція на подразник;

здатність набувати нових ознак

філогенез;

овогенез;

ембріогенез;

онтогенез

біосферний;

популяційно-видовий;

екосистемний;

організмовий

подразливість;

гомеостаз;

рефлекс;

мінливість

популяційно - видовий;

організмовий;

клітинний;

біосферний

сукупність клітин, що мають спільне походження, однакову форму та виконують одну і ту ж саму функцію;

сукупність всіх ознак і властивостей організму;

загальна властивість всіх живих організмів;

елементарна структурно - функціональна одиниця всього живого

ботаніка ( рослини)

фізика (фізичні тіла)

біофізика (фізичні процеси)

генетика ( спадковість і мінливість)

молекулярний

атомний

клітинний

органно-тканинний

молекулярний

клітинний

організмовий

біосферний

спостереження

клонування, математика, вимірювання

експеримент, моделювання

опис, порівняння

багаторазове підтвердження стає науковою теорією

результат досліду

математичне моделювання

статистичний аналіз даних