НМТ 5

В уривку з історичного джерела «Після прийняття рішення про необхідність підняття загального повстання в Україні польовий повстанський штаб приступив до підготовчих заходів щодо його організації. Вирішено було пустити два відділи: південний – на Поділля, північний – на Волинь. Водночас мусить бути проведений комбінований виступ у Першій повстанській групі під керуванням командира І групи генерал-хорунжого Гулого…» ідеться про підготовку до

Яке гасло найповніше відповідає реалізації в СРСР та УСРР планів першої п’ятирічки?

«Підкарпатська Русь» – офіційна назва в 1920-х – 1930-х рр. українських земель у складі

Укажіть один з осередків шістдесятників в Україні.

З'ясуйте, у якій сфері творчості здобув популярність кожен з указаних митців.

1 Л. Биков

2 В. Івасюк

3 В. Стус

4 А. Горська

А література

Б театральне мистецтво

В образотворче мистецтво

Г кіномистецтво

Д естрадне мистецтво

Про яке державне утворення йдеться в уривку з історичного джерела:

"Характер державної системи... складно визначити.., найправдоподібніше це мала бути конституційна монархія, відмінна від традиційної самодержавної системи в Росії... її характер визначався... українською історичною традицією..."?

Установіть послідовність подій:

А "...У сій хвилі представники українського народу в Галичині всіх політичних напрямів, яких об'єднує один національний ідеал, зібралися в Головну Українську Раду..."

Б "Цього дня Українська Національна Рада перейняла на себе владу в столичнім місті Львові й на цілій території Української держави..."

В "Київ залишений був напризволяще...більшовицькі війська, тоді ще більше схожі на банди, незабаром змусили кошмаром своєї "діяльності" забути кошмар і жах дев'ятиденного бомбардування..."

Г "На цій історичній площі столичного міста Києва стоїмо... ми, український народ західноукраїнських земель..., будучи однією кров'ю ... з усім народом Української Народної Республіки, хочемо й бажаємо відновити національну державну єдність нашого народу..."

«Німці, увійшовши до Києва, поводяться коректно, але як пани... Обиватель вважає, що справжніми господарями становища є німці, що здійснюється справжня окупація і що ми потрапили в остаточне ярмо... Українці грають сумну роль маріонеток, які привели до своєї країни іноземних поневолювачів…»

Із якою метою було укладено договір, що призвів до ситуації, описаної в джерелі?

    Хто з українських державно-політичних діячів став автором цієї грамоти?

«Тепер, після пережитих Росією великих заворушень, умови її майбутнього існування повинні, безумовно, змінитися. На федеративних принципах має бути відновлена давня могутність і сила Російської держави.

      У цій федерації Україні належить одне з чільних місць, бо від неї пішов порядок і законність в краї і в її межах перший раз свідомо відродилися всі принижені і гноблені більшовицьким деспотизмом громадяни колишньої Росії. Від неї пішли дружба і єднання їх славним великим Доном і славними Кубанськими і Терськими козаками. На цих принципах, які, – я вірю, – поділяють всі союзники Росії, держави Згоди, і з якими не можуть не співпрацювати всі без винятку народи не тільки Європи, але й усього світу, має формуватися майбутня політика нашої України. Їй першій належить виступити в справі створення Всеросійської федерації, кінцевою метою якої буде відновлення великої Росії.

      В осягненні цієї мети лежить запорука добробуту як всієї Росії, так і забезпечення економічно-культурного розвитку всього українського народу на міцних засадах національно-державної самобутності. Я глибоко переконаний, що інші шляхи були б загибеллю для самої України, тому закликаю всіх, кому дороге її майбутнє, тісно зв’язане з будучиною і щастям всієї Росії, об’єднатись навколо мене і стати грудьми на захист України і Росії. Я вірю, що в цій святій патріотичній справі ви, громадяни і козаки України, а також і решта людей, дасте сердечну і сильну підтримку.»

«Під сильним напором польських сил, за браком амуніції та інших матеріалів Галицька армія буде змушена перейти річку Збруч та шукати опору |підтримку| на широких ланах Великої України. Із цих причин командування Галицької армії звертається з проханням до головного Отамана - призначити район виключно для Галицької армії, - де армія змогла б відпочити та впорядкуватися...»

У цитованому документі відображено ситуацію боротьби за збереження державності України в

«Під сильним напором польських сил, за браком амуніції та інших матеріалів Галицька армія буде змушена перейти річку Збруч та шукати опору |підтримку| на широких ланах Великої України. Із цих причин командування Галицької армії звертається з проханням до головного Отамана - призначити район виключно для Галицької армії, - де армія змогла б відпочити та впорядкуватися...»

До кого з діячів, зображених на фото, зверталося командування Галицької армії?

«Іменем Української Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини висловлюю проти того рішення Конференції Амбасадорів з 14 березня рішучий протест та заявляю, що українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі, домагається незалежної Галицької Держави вільних народів та боротиметься за неї далі».

Протест висловлено представникам

НАКАЗДЛЯ ВСІХ ПІХОТНИХ І КАВАЛЕРІЙСЬКИХ ЧАСТИН І З’ЄДНАНЬ

[…]До древнього града, “матері міст руських”, наближаються полки в нестримному прагненні повернути російському народу втрачену ним єдність... Прагнення відторгнути від Росії малоросійську гілку російського народу не залишено й понині. Колишні ставленики німців – Петлюра та його соратники, які поклали початок розчленуванню Росії, продовжують і тепер здійснювати свою злу справу створення самостійної “Української Держави” й боротьби проти відродження Єдиної Росії...»

Цитований наказ отримали підрозділи армії

«НАКАЗ ДЛЯ ВСІХ ПІХОТНИХ І КАВАЛЕРІЙСЬКИХ ЧАСТИН І З’ЄДНАНЬ

[…]До древнього града, “матері міст руських”, наближаються полки в нестримному прагненні повернути російському народу втрачену ним єдність... Прагнення відторгнути від Росії малоросійську гілку російського народу не залишено й понині. Колишні ставленики німців – Петлюра та його соратники, які поклали початок розчленуванню Росії, продовжують і тепер здійснювати свою злу справу створення самостійної “Української Держави” й боротьби проти відродження Єдиної Росії...»

У якому році відбувалися події, відображені в цитованому наказі?

«Кіннота Будьоного серпом урізалася в польський фронт… Київ відрізано, фронт польської армії розколовся надвоє й покотився на захід…»

В якому році відбулися події?

 «У Дібровському лісі наші з'єднання об'єднались. Наш загін збільшився на п'ятнадцять чоловік. Простояли ми в лісі спокійно, десь біля трьох днів, збільшили землянку Щуся, а потім вирішили махнуть в Гуляйполе. Але, зважаючи на те, що там було багато австрійців, що відбирали хліб, зупинятися в ньому було небезпечно. Тоді ми вирішили їхати в село Шагарово та підібрати там наших хлопців, які переховувалися від австрійців.»

Хто з українських діячів має відношення до даного уривку?

Які з цитованих документів (3) створено в період нової економічної політики (1921–1928 рр.)?

Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«Експропріація непродуктивних класів, анулювання боргів, зосередження доходів від промисловості, держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної системи в руках держави і т. ін. — самі по собі дають можливість такого нагромадження всередині країни, яке забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва темп розвитку індустрії».

 В уривку вказано на

У яких уривках із історичних джерел відображено особливості соціально-економічного життя України в 1930-их рр.?

1. «…У всіх колгоспах, які не виконали плану хлібозаготівель, в п’ятиденний строк вивезти всі без винятку наявні колгоспні фонди, у тому числі і насіннєвий, в рахунок виконання плану хлібозаготівель…»

2. «…Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо виконати за п’ять років… Розрахунки показують, що посіви кукурудзи повинні орієнтовно складати 9 – 10 млн га і рівнятися приблизно половині всієї площі зернових…»

3. «Продукція соціалістичної індустрії України зросла більш як удвоє. Почали діяти нові величезні підприємства (Запорізький комбінат, Новокраматорський машинобудівний завод, Криворізький металургійний завод)…»

Із якою політикою пов’язаний уривок із джерела?

«Майже п’ять місяців, як ми виселені... Невже ви думаєте, що ми куркулі? Ні, ми не куркулі, ми сумлінні працівники, ми не розкуркулені, а розграбовані місцевою владою».

Що стало причиною явища в історії СРСР та УРСР, відображеного в уривку з історичного джерела: «…у нас фактично відсутні вартісні відношення, а ціни не грають ролі. Головне – централізований розподіл...»?

Радянська модернізація включала

Вкажіть дату коли було проголошено курс на індустріалізацію СРСР?

Форма трудового ентузіазму робітництва, намагання перевершити когось у чому небудь, домагаючись кращих, ніж у інших результатів (показників) ?

Яка українська партія в 1920 – 1930-ті рр. мала найбільше представництво в польському Сеймі?

Факти біографії якого історичного діяча наведено в уривку джерела: «Одночасно з роботою в Таємному університеті... стає членом Головної управи товариства "Просвіта", ...із середини 1920-х років виступає одним із фундаторів Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО) – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії 1920-х – 1930-х рр. ...»?

«Іменем Української Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини висловлюю проти того рішення Конференції Амбасадорів з 14 березня рішучий протест та заявляю, що українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі, домагається незалежної Галицької Держави вільних народів та боротиметься за неї далі».

Хто є автором цитованого документа?

Заклик «Громадяни, пам'ятайте! Неділя, 22 жовтня, - день виборів до Українських Народних Зборів! Усі як один візьмемо участь у виборах депутатів до Українських Народних Зборів!» з'явився на перших шпальтах львівських газет у

Територія Північної Буковини в листопаді 1918 року була окупована військами

Історик Я. Грицак у праці «Нариси історії України» зазначив:

«...Політика стосовно національних меншин стала пробним каменем для демократичного устрою тих держав, які виникли в Центральній та Східній Європі після Першої світової війни».

Яка країна, на думку автора та більшості істориків, у період 1920-х - 1930-х рр. стала «єдиною, яка більш-менш задовільно склала цей іспит на демократію...» стосовно українців?

Укажіть подію, що викликала такий коментар сучасника:

«Відділи озброєної жандармерії та кавалерійські полки з артилерією за наказом польської влади пішли хрестовим походом проти беззбройного українського населення Східної Галичини. Шляхи цих каральних експедицій позначені ганебним насильством над українським населенням, руйнуванням і нищенням бібліотек, будинків просвітніх і економічних організацій та різного приватного майна...»

Назву якого договору пропущено в цитованому документі:

«У 1923 р. Рада послів Антанти в Парижі надала Польщі всі юридичні права на володіння Східною Галичиною. Рада визнала східні кордони Польської держави, встановлені ___»?

Незалежність Карпатської України проголошено

Яка політична партія, що діяла на Західній Україні в 1930-х рр., використовувала терористичні методи боротьби?

Укажіть фото президента Карпатської України.

«Осадництво» — це

Чи відображено в уривках з історичних джерел окремі аспекти життя українського суспільства в період десталінізації (1953 – 1964 рр.)?

1)«…У рік, коли було одержано найбільший урожай, на цілині працювало понад 75 тисяч юнаків і дівчат з України. Сотні тисяч механізаторів і фахівців, мобілізованих у сільському господарстві багатьох регіонів, приїхали на цілину й організували радгоспи. …Українські механізатори організували 54 цілинних радгоспи…»

2)«Збирання кукурудзи важко піддавалося механізації й тому постійно доводилося мобілізовувати з міст сотні тисяччоловік. Строки навчання у вузах пересувалися, а обсяг навчального матеріалу скорочувався, тому студенти тепер мали ще один «кукурудзяний» семестр…»

Установіть відповідність між поняттями, що використовують для характеристики періоду політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.), та їхніми відображеннями в уривках з історичн. джерел.

1 «лібералізація» 3 «шістдесятники»

2 «дисидентство» 4 «реабілітація»

А «…Зняти з обліку спецпоселення і звільнити з-під адміністративного нагляду органів МВС греків, болгар, вірмен та членів їх сімей, виселених з Криму в 1944 р.»

Б «Затвердити… передачу Кримської області зі складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки…»

В «…Поетів тоді називали формалістами за шукання своєї індивідуальності. Насправді, за шуканням істини замість ідеї, спущеної зверху для оспівування, …за опір, протистояння офіційній літературі та всьому апаратові будівничих казарм…»

Г «…Завдання полягає в підготовці народу до нового масового руху за національну свободу. Для такої праці потрібні не скоростріл з багнетом, а натхненне слово з вірою в перемогу…»

Д«…Для цього необхідно: по-більшовицькому засудити і викорінити як несумісний з принципами партійного керівництва і нормами партійного життя культ особистості, вести боротьбу проти спроб відродити його в тій чи іншій формі…»

Хто є автором цитованого документа:

«Ми боремося за самостійну Україну... Методи досягання цієї мети – мирні, конституційні... Завдання... полягає в тому, щоб домогтися: встановлення режиму законності; відновлення й дотримання демократичних норм Конституції; скасування посад партійної номенклатури та відновлення принципу верховенства в суді безпосередньо народом; скасування антиконституційного закону, за яким комуніста не можна судити, доки райком партії не виключить його з КПРС…»?

Кого з митців стосується цитований нижче документ?

«Нове покоління митців, які відійшли від шаблонної тематики попередніх часів, не закликали до боротьби за мир, не писали про передовиків колгоспників і робітників заводів, а виходили з того, що "...поезія має бути поезією, а не агітацією у віршованій формі"».

Прочитайте уривок із книги М. Горбачова «Життя і реформи» і вкажіть прізвище партійно-державного діяча, під керівництвом якого проводилася описувана реформа.

«...Реформа була для свого часу досить сміливою, перш за все в плані розширення самостійності підприємств і товарно-грошових відносин між ними. Добре пам’ятаю, яке пожвавлення вона викликала в суспільстві, які породила надії, надавши позитивний вплив на розвиток економіки у восьмій п’ятирічці, мабуть, найбільш успішної в післявоєнні роки».

Прочитайте уривок з історичного документа та виконайте завдання

«Цей славнозвісний і водночас “багатостраждальний” твір мало не скинув з п’єдесталу вже визнаного класика соціалістичного реалізму. Центральний образ роману – пам’ятка козацької минувшини… Основна увага в ньому приділена викриттю негативних явищ радянської дійсності, таких як бюрократія, кар’єризм, безправ’я селян, чиновницьке недбальство, зневажливе ставлення до довкілля й пам’яток історії та культури...»

Хто є автором твору, про який ідеться в уривку з документа?

Про кого з поетів йдеться в спогадах сучасника:

«...За своїм покликанням і з ласки Божої — поет. Він поет не тільки непересічний, а рідкісний своїм талантом і культурою. Доля призначила йому в житті ще й роль політв’язня...»?

Укажіть період піднесення напряму кіномистецтва – українського поетичного кіно (режисери Л. Осика, Ю. Іллєнко, І. Миколайчук,

С. Параджанов)

Завдання економічної реформи 1965 р.:

Наслідки реформування сільського господарства (1965 р.):

Прочитайте уривок з шостих статей конституцій СРСР (1977 р.) та УРСР (1978 р.) і вкажіть наслідок цього.

«КПРС є керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи».

Основна причина піднесення економіки під час восьмої («золотої») п’ятирічки:

Прочитайте уривок зі спогадів І. О. Карпенка та вкажіть причину опору міністерств і Держплану реформам О. Косигіна.

«Щоб підняти дисципліну взаємних поставок, Косигін пішов на такий захід: було ухвалено постанову, за якою виконання плану зараховувалося лише після задоволення всіх замовлень споживачів. Проти цього і повстали дружно Держплан і найбільш сильні міністерства та авторитетні міністри, які стверджували, що в такому випадку всі їхні підприємства залишаться не тільки без премій, але й без зарплати. У підсумку перемога залишилася за міністрами».

Першими секретарями ЦК КПУ в період загострення кризи радянського суспільства були

Укажіть складові «косигінської реформи» другої половини 1960-х рр.

Український церковний діяч, ректор Львівської духовної семінарії, патріарх УГКЦ, звинувачений у «ворожій діяльності проти УРСР» і засуджений до 8 років ув’язнення (1945 р.), звільнений з ув’язнення й висланий за межі СРСР завдяки виступам відомих політичних діячів країн світу на його захист (1963р.).

Український учений-патофізіолог. Основоположник української школи патологічної фізіології, ендокринології і геронтології, організатор української науки. Засновник перших в Росії і Україні науково-дослідних закладів медичного профілю.

Вчений, академік, творець першого в континентальній Європі комп'ютера.

 Український політичний і громадський діяч, адвокат, правозахисник, один із засновників Української робітничо-селянської спілки (1958 р.) й Української Гельсінської групи (1976 р.), засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду» до страти, згодом заміненої ув’язненням, автор книги «Сповідь у камері смертників», автор Акту про незалежність України від 24 серпня 1991 р., балотувався на посаду Президента України, був народним депутатом незалежної України кількох скликань, Герой України

Український поет, літературознавець, літературний критик, представник «шістдесятників», учасник акції протесту у київському кінотеатрі «Україна» 1965 р., правозахисник, член Української Гельсінської групи, неодноразово заарештований і засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду», помер у таборі для політв’язнів, автор поетичної збірки «Дорога болю», лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно).

Український поет, прозаїк, журналіст, представник покоління «шістдесятників», «лицар українського відродження», автор збірок поезій «Тиша і грім», «Земне тяжіння», лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно).

!країнська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва». Входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

Укр. політ. і гром. діяч, поет, літературний критик, правозахисник, неодноразово засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду» до ув’язнення, автор збірки поезій «Серце для куль і для рим», лауреат літературної премії ім. В. Стуса, Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно).

Українська радянська художниця, дисидент, діяч правозахисного руху 1960-х років в Україні.

Українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Перші книги «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961) були новим словом в українській поезії. На початку 1960-х рр. Ліна Костенко брала участь у літературних вечорах Клубу творчої молоді. 1965 р. підписала лист-протест проти арештів укр. інтелігенції. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Маруся Чурай» (1979, Шевченківська премія 1987), поеми «Берестечко» (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Запискиукр. самашедшого».

Видатний сучасний укр. публіцист і літературознавець, активний учасник національно-демократичного руху, один з його інтелектуальних лідерів. Широко розповсюджувалися в самвидаві відомі його есе «Собор у риштованні», «Іван Котляревський сміється», «Остання сльоза», «На мамине свято».

Український режисер театру і кіно, професор Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенка-Карого, заслужений діяч мистецтв України (1995), Народний артист України (2008), народний депутат України 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го скликань, голова Національної спілки театральних діячів України (з 1992); голова Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. В.Стуса (1993—2014); заступник голови НРУ (з березня 1999), член Політради НРУ (з березня 1999), член Центрального проводу НРУ (з березня 1992); член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (з листопада 1995); голова Всеукраїнського комітету з підготовки суду над КПРС-КПУ за злочини тоталітаризму «Нюрнберґ-2» (з 1996).

Український радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної космонавтики

Літературознавець, громадський і політичний діяч. Участь у русі за незалежність України він розпочав ще у 1950-і роки. За гострі публіцистичні публікації й відкриті виступи на захист української інтелігенції, самвидавські матеріали, безпрецедентну працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965) у 1972 р. був заарештований, у 2001 р. отримав звання Герой України.

Радянський генерал-майор, українець, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 році за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений усіх державних відзнак. Перебував у радянських тюрмах, таборах і «психушках».

(1937—1999) Український політичний і державний діяч, журналіст, правозахисник, член Української гельсінської групи (1976 р.), неодноразово засуджений за «наклепницьку діяльність на радянський суспільний лад» до ув’язнення, голова Народного Руху України, народний депутат незалежної України, автор книг «Лихо з розуму», «Правосуддя чи рецидиви терору», Герой України.

Український і вірменський кінорежисер, народний артист УРСР, режисер фільму «Тіні забутих предків», «Колір гранату» тощо; учасник акцій протесту проти масових арештів інтелігенції у 1960-ті рр., заарештований і засуджений до тривалого ув’язнення, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно).

Український кіноактор, кінорежисер, сценарист. «Тіні забутих предків», «Пропала грамота», «Білий птах з чорною ознакою», «Вавилон XX»

Український прозаїк, публіцист, громадський і політичний діяч, учасник Великої Вітчизняної війни, голова правління Спілки письменників України, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор» (1968р.) тощо.

Український поет, письменник, правозахисник, один із засновників і голова Української Гельсінської групи, неодноразово заарештований і засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду», перебував на примусовому психіатричному лікуванні, автор заборонених поетичних творів «Всесвіт у тобі», «Хрест», «Я вільний»; Герой України.

Укр. історик та археолог. Лауреат премії М. Грушевського, діяч науки і техніки, професор у-тету «Києво-Могилянська академія».

Народний артист України, актор Харківського державного академічного театру ім. Т. Шевченка, актор та режисер «Ленфільму», кіностудії ім. О. Довженка, сценарист. Народився в с. Знаменському на Донеччині. З дитячих років мріяв уступити до льотного училища. Однак доля склалася так, що він став актором. Герої Л. Бикова надзвичайно людяні, щирі та добрі, своїми трагічними й комічними ролями актор прославив український кінематограф тієї доби. Трагічно загинув в автокатастрофі 12 квітня 1979 р.

Український композитор і поет. «Я піду в далекі гори»,«Червона рута»,«Водограй»

Політичний та громадський діяч України кримськотатарського походження, один із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політичний в'язень, Народний депутат України від фракції партії Європейська Солідарність, з 20 серпня 2014 року до 18 травня 2019 року Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу.

Український літакобудівельник російського походження, один із провідних авіаконструкторів СРСР. Розробник літаків «Руслан», «Мрія».

Радянський та український лікар, учений в галузі медицини та біокібернетики, громадський діяч, академік Національної академії наук України (1969) та Академії медичних наук України (1993), лауреат Ленінської премії (1961), Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1978, 1988) і Державної премії України в галузі науки і техніки (1997)[3]. Директор Інституту серцево-судинної хірургії (1983–1988). Доктор медичних наук (1953), Герой Соціалістичної Праці (1973)

Український політичний діяч. Перший Президент України після здобуття нею незалежності (1991—1994 рр.), Голова Верховної Ради України у 1990—1991 роках, Народний депутат України у 1990—1991 рр. та 1994—2006 роках, Герой України (2001 р.).

Український політик, Прем’єр-міністр України з 13 жовтня 1992 р. до 21 вересня 1993 р., другий Президент України (19 липня 1994р. — 23 січня 2005р.).

Український політик, голова партії «Наша Україна» (2005–2013 рр.), засновник та Голова Ради Інституту Президента Віктора Ющенка «Стратегічні ініціативи», третій Президент України (2005–2010 рр.), голова Національного банку України (1993–2000 рр.), Прем’єр-міністр України (1999–2001 рр.), лідер Помаранчевої революції.

Український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001—2011).

Космонавт, генерал-майор авіації, перший і єдиний космонавт незалежної України.

Український державний та політичний діяч, п’ятий Президент України. Був народним депутатом України III, IV, V та VII скликань, секретарем Ради Національної безпеки і оборони України, міністром економічного розвитку та торгівлі України, міністром закордонних справ України, головою Ради Національного банку України.