Романтики. П.Гулак-Артемовський. Є.Гребінка

Це загальна назва процесів у літературі кінця 19 і початку 20 століття, що характеризується самосвідомим розривом із традиційними стилями в поезії та прозі.

Це напрям у європейській літературі і мистецтві 17-початку 19 ст., суть якого полягала у наслідуванні мистецтва та літератури Стародавніх Греції і Риму.

Це ідейний рух у літературі, науці й мистецтві. Визначальними є культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю,  ідеалізація минулого.

Це стиль і метод у мистецтві й літературі, а також філософська доктрина, яка вчить, що предмети видимого світу існують незалежно від людського відчування і пізнання.

незадоволення реальним життям, зосередження уваги на розкритті внутрішнього світу людини

поєднання просвітительських і романтичних ідейно-естетичних засад

посилення уваги до проблеми літературної мови, національно-історичної тематики

особливо тісний зв'язок із фольклором (сюжет, герої, художні засоби, стилістичні фігури)

наявність символів, антитез, персоніфікацій, метафор для вираження тужливих настроїв

ліричний герой перебуває в гармонії з природою, у центрі — незвичайні, часто фантастичні обставини

романтичний герой пов'язує свою долю з долею народу, з боротьбою за національну незалежність

герої творів - це люди сильної волі, мужні, духовно багаті (часто це самотня, але сильна особистість, яка протистоїть жорстокому світу)

Полтава

Київ

Львів

Харків

Харківська школа романтиків

Кирило-Мефодіївське братство

"Руська Трійця"

Київська школа романтиків

Київська школа романтиків

Львівська школа романтиків

Харківська школа романтиків

"Руська Трійця"

Є. Гребінка

П. Гулак-Артемовський

М. Костомаров

В. Забіла

М. Петренко

М. Шашкевич

І.Котляревський

Л. Українка

Кирило-Мефодіївського братства

«Руської трійці»

Київської школи романтиків

Харківської школи романтиків

судових чиновників

підсудних

простих трудівників 

панів-кріпосників

своє бачення на те, як впливає оточення на виховання людини

свої роздуми про проблеми української мови

свої міркування про можливості досягнення волі людини в сучасних умовах

свої душевні переживання, свої побоювання, свої роздуми про майбутнє життя

зв’язок із фольклором

трагедія з човном

переживання ліричного героя

грізна морська стихія

 нічого не символізують  

людину і життя

корисне і шкідливе

горе і радість

елегія

поема

балада

медитація

залишення парубком човна та слідування за дівчинонькою

зустріч парубка з дівчинонькою

пропозиція дівчиноньки пізнати підводне життя

 риболовля парубка

 інших рибалок та своїх подружок, що щасливо там живуть

підводні багатства та розваги

таємничих підводних жителів, що володіють надзвичайними якостями

сонце й місяць, що перебувають на дні на радісно виходять на небо

зменшувально-пестливі форми, оксюморон, персоніфікація

метафора, риторичні оклики, порівняння

анафора, епітети, антитеза

антитеза, риторичні запитання, алегорія

 історичними піснями

 давнім народним епосом

творами інших авторів на цей мандрівний сюжет

родинно-побутовими піснями

кохання - зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.

уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя.

розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя.

елегійний настрій та неповторний національний колорит

Людина зі складним суперечливим характером

Мрійник, здатний до глибоких і сильних переживань

 Національно свідома людина, патріот  

Сильна людина, здатна на відповідальні вчинки