Росія і Польща: совєтська обіцянка

Питання Польщі обговорювали не менше ніж на сімох чи вісьмьох пленарних засіданнях Кримської конференції. І ми створили декларацію. Підтримуваний совєтами Люблінський уряд, дивився на польський уряд в Лондоні з лютою злобою. Совєтські війська котилися через Польщу, а польську підпільну армію звинувачували у вбивстві російських солдатів. Західним державам відмовляли і в доступі туди, і наданні інформації. В Італії і Зах. фронті ... поляків мужньо воювали.

Питання які ми обговорювали: як сформувати єдиний тимчасовий уряд Польщі? Як і коли провести вільні вибори? Як визначити польські кордони? Як подбати про безпеку тилових зон і комунікацій совєтських армій, що наступають? Я хотів, щоб поляки мали змогу жити вільно, своїм життям і по-своєму. Сталін сказав, що розуміє нашу позицію. Для британців, мовив він, Польща була питанням ...але для росіян це було питанням і честі, і безпеки: честі, бо вони мали багато конфліктів, а безпеки, бо через Польщу роками проходили вороги росіян. Росіяни хочуть, щоб Польща була сильна, щоб не пропускати до них ворогів.

Сталін сказав, що президент припустив певну зміну лінії Керзона і що Львів і деякі регіони слід віддати Польщі, а я сказав, що це був би жест великодушності. Але Сталін зазначив, що лінію Керзона вигадали не росіяни. Її провели Керзона, Клемансо і США у ... році, і на ту конференцію росію не запросили. Ленін не погоджувався з нею. Росіяни вже відійшли від Леніна, і тепер дехто хотів би, щоб росія взяла собі менше ніж відступали їй Керзон і Клемансо. Це було б ганьбою. Якби українці прийшли до Москви, вони б сказали, що Сталін і Молотов – менш гідні довіри захисники росії, ніж Керзон і Клемансо. Коли Миколайчик був у жовтні в росії, він запитав, який кордон Польщі росія б визнала на заході, і з радістю почув, що кордон слід перенести до ....

Сталін мав на увазі саме Західну Нейсе. Коли ми знову зустрілися .. лютого, я нагадав, що я завжди обмежував пересування польського кордону на захід, кажучи, що поляки повинні мати свободу взяти територію на заході, але не більше, ніж вони хотіли б і могли б належно порядкувати нею. Було б дуже шкода, якби польського гусака так напхали німецьким харчем, що він помер би від нестравлення. Якщо Польща візьме Східну Пруссію і Силезію, аж до ...., тільки це вже означатиме повернення в Німеччину 6 млн чоловік.

Сталін зауважив, що на тих територіях вже немає німців, бо вони всі втекли. Я відповів, що питання в тому, чи вистачить місця німцям, у тому що лишилося від Німеччини. 6 чи 7 млн німців загинули, ще .. млн загине до кінця війни. Отже, певною мірою повинен бути забезпечений простір для тих переселенців. Вони знадобляться для заповнення порожнечі. Я не боявся проблеми переселення за умови, якщо воно буде пропорційне можливостям Польщі і кількості людей, яких могла прийняти Німеччина.

.. лютого Рузвельт, погодився, що східним кордоном Польщі має бути лінія Керзона зі змінами на користь Польщі в деяких місцях від 5 до 8 км. Але був твердим і точним щодо кордону на заході. Польща безперечно має отримати компенсацію коштом Німеччини, "проте, – провадив він, – наводиться мало підстав для поширення цього району до Західної Нейсе." Я завжди дотримувався цього погляду і дуже наполягав на ньому, коли ми зустрілися в Потсдамі. Отже, в Ялті ми були загалом єдині, щодо західного кордону, лишалося питання де точно провести там кордон. Поляки отримали б частину Сх. Пруссії і їм було б вільно йти аж до Одеру, якби вони хотіли, але ми сумнівалися, чи треба йти бодай трохи далі або казати щось про це питання на цій стадії.

А через .. дні я отримав телеграму від воєнного кабінету, який заперечує проти будь-якої згадки про кордон так далеко на захід, як Західна Нейсе, бо проблема пересування надто глобальна, щоб їй можна було наразі дати раду.

Ми визнаємо, що Польща повинна отримати значні припущення території на півночі і заході. Лишилося питання про формування уряду. Сталін сказав, що ми не можемо зробити польський уряд, поки самі поляки не дійдуть згоди щодо нього. "Розмовляйте з Люблінським урядом, якщо хочете – сказав Сталін, –. Я подбаю, щоб вони зустрілися з вами тут або в Москві, але вони не менш демократичні, ніж де Голль, і здатні підтримувати мир у Польщі і зупинити громадянську війну та напади на Червону армію."

Лондонський уряд не міг забезпечити цього. Його агенти вбивали росіян і нападали на склади. Агенти Люблінського уряду ставали в пригоді, а агенти Лондонського уряду коїли багато зла.

Був уже пізній вечір, і Рузвельт хотів відкласти розгляд цього питання на завтра, але я вважав за слушне заявити, що згідно з нашою інформацією Люблінський уряд підтримало б не більше третини поляків. Я запевнив Сталіна, що ми дуже боялися зіткнення між польською підпільною армією і Люблінським урядом. Рузвельт поквапився припинити нашу дискусію. "Польща, – зауважив він, – була джерелом непокою понад ... років.". Після цього ми перенесли це питання на завтра.

Того вечора Рузвельт після консультацій і поправок із нашого боку написав листа Сталіну, спонукаючи, щоб 2 члени Люблінського уряду і .. з Лондона чи самої Польщі приїхали на конференцію. Але ця пропозиція була нездійсненою. Молотов вихваляв чесноти Люблінсько-Варшавського уряду, нарікав на вади людей із Лондона, і сказав, що самі поляки не погодяться на новий уряд. То мав би бути лише тимчасовий уряд, щоб провести вільні вибори. Молотов дуже прагнув угоди і погодився, щоб запросити 2 "нелюблінських" поляків. Не виключена можливість того, що Люблінський уряд відмовиться розмовляти, з ким-небудь із них. Я сказав, якщо ми відмахнемося від Лондонського уряду, і підтримаємо Люблінський, то обуриться весь світ.

Як добре знають Сталін і Молотов, – провадив я, – я сам не згоден із діями Лондонського уряду. Проте якщо ми офіційно відмовимся визнавати їх, і визнаємо цей новий уряд, це породить найгострішу критику.

Молотов сказав, що, можливо в Москві дадуть корисний результат. Сталін сказав, що я не маю інформації в немає способу дістати її. "Трохи маю, – зауважив я." "Вона не узгоджується з моєю, – сказав Сталін. Він говорив, що Люблінський уряд має більше популярності.

Президент запитав, як швидко можна було б провести вибори. Сталін сказав, що за ..., якщо не буде якоїсь катастрофи на фронті.

Коли ми знову зібралися .. лютого пополудні о .. годині, Молотов озвучив нові пропозиції: "Люблінський уряд слід реорганізувати на широкій демократичній основі з участю демократичних діячів із самої Польщі, а також тих, хто живе за кордоном." Він і брит. і америк. посли мають провести разом у Москві консультації, як саме це зробити. Я сказав, що не потрібно робити вск поспіхом. Я сказав Сталіну, що ми не знаємо що і як відбувається в Польщі, а маємо ухвалити важливі рішення щодо неї. Люблінський уряд мав судини усіх членів Армії Крайової. Невже не можна зробити, щоб британці бачили, яке життя в Польщі? Чи матиме змогу Миколайчик повернутися в Польщу і організувати свою партію для виборів?

"Це питання розглянуть посли і Молотов, коли зустрінуться з поляками" – сказав Сталін. Я сказав, що повинен сказати Палаті громад, що вибори будуть чесними і вільними. Сталін сказав, що Миколайчик належить до Селянської партії, яка є не фашистською і зможе брати участь у виборах. "Серед поляків є деякі дуже хороші люди. Вони добре воюють і мали кілька видатних вчених і музикантів, але поляки дуже ....." – сказав Сталін. "Вибори повинні бути понад підозрою, як і дружина Цезаря. Я хочу дати світові якісь запевнення і не хочу, щоб хто-небудь мав змогу сумніватися в чесності виборів. Це питання радше політики, ніж принципу." – сказав Рузвельт.

.... запропонував скласти письмове зобов'язання, що наші троє послів у Варшаві спостерігатимуть за виборами. "Боюся, що коли ми так вчинемо, поляки відчують, що їм не довіряють. Краще обговорити це питання з ними." – сказав Молотов. Я був незадоволений такою відповіддю і хотів обговорити це питання із Сталіним. Нагода трапилася наступного дня, коли Іден і я мали особисту розмову з ним і Молотовим в палаці Юсупова. Я пояснив, як складно нам не мати своїх представників у Польщі, які могли б повідомляти, що там відбувається. Це могли б бути або посол, або газетні кореспонденти. Останнє було менш бажаним.

"Після визнання нового польського уряду ви зможете послати у Варшаву посла" – мовив Сталін. "А він матиме свободу пересування по країні?" – спитав я. "Так" – сказав Сталін. То було найбільше, чого я зміг домогтися. У неділю .. лютого був останній день нашого кримського візиту. Чимало важливих питань врегулювати не вдалося. Рузвельт квапився до США, а по дорозі ще й відвідати Єгипет, де міг обговорити справи Близького Сходу. Сталін і я пообідали з ним у колишній більярдній кімнаті царя в Лівадійському палаці. За обідом ми підписали остаточні документи і офіційні комюніке.

Мені дуже хотілося здійснити морську подорож крізь Дарданелли до Мальти, але я відчував, що мій обов'язок поїхати до Афін. Отже, вранці .. лютого ми вирушили автомобілем до Сак, де чекав наш літак. Ми долетіли до Афін, зробили петлю над островом Скірос, щоб пролетіти над могилою Руперта Брука, а на аеродромі нас зустріли Ліпер і Скобі.

Тепер ми їхали у відкритій машині. Того вечора величезний натовп, ... чоловік, зібрався на на площі Конституції. Вечірнє сонце було дивовижним. Я не мав часу підготувати промову. Ми повинні були прибути туди без попередження. Я звернувся до людей з короткою промовою. Я вечеряв у нашому пошкодженому пострілами посольстві, а вдосвіта .. лютого ми вилетіли на моєму літаку в Єгипет.

Трохи згодом, того самого ранку америк. крейсер "Quincy", заплив у гавань Александрії, і перед пополуднем я піднявся на борт, для як виявилося, останньої розмови з Рузвельтом. Потім ми зібралися в його каюті для неофіційного родинного обіду. Мене супроводжували Сара і Рендольф, була донька Рузвельта Беттігер, Гаррі Гопкінс і америк. посол Вайнант. Президент був спокійним і кволим. Я відчував, що він має слабенький контакт із життям. Ми тепло попрощалися. Пополудні того дня Рузвельт відплив до США. .. лютого я вилетів до Англії.

Аеродром Нортголт був заволочений туманом, і наш літак сів на Лангейм. Я поїхав до Лондона на машині, зупинившись у Ридингу взяти дружину, що вийшла зустріти мене. Опівдні .. лютого я попросив Палату громад схвалити результати Кримської конференції. Але все таки ми боялися, що поневолити поляків.