Розділові знаки при прямій мові

«П, — а, — п».

«П! — а. — П!»

«П, — а: — П».

А: «П!»

Орлик несміливо приступив до гетьмана: «Ваша милість теж зволять прийняти обід».

Гетьман заперечив головою: «Не хочу!»

«Обідати пішли», відповів старший.

«Як ваше здоров’я?» — спитав, силуючися на усміх

А мати раптом „Чого ти мовчиш?”

„Ну, з богом!”, – сказав дядько Тихін.

„От би Ніні це побачити, от би вона зраділа,” – пурхнула в моїй голові думка.

Поет підвівся з крісла й урочисто відповів: „моя перша вчителька.”

Дівчина грайливо запитала: «А може, вона справді лісова мавка? »

«Не проводжайте мене.» - Попросила дівчина рідних.

«Михайлику, хочеш побачити диво? – питає мене дядько Себастіян. - Підійди до мене…»

Казав пан : «Кожух дам», та слово його тепле.

"П, - а, - п".

А: "П", - а.

"П, - а - п"

А:"П".

Уривок певного тексту, твору, висловлювання, який передано дослівно для підтвердження власних думок.

Чуже мовлення, відтворене дослівно, із збереженням змісту, форми та інтонації.

Чуже мовлення, відтворене із збереженням змісту, не дослівно.

Уривок тексту, висловлювання, який передано дослівно для підтвердження чи

заперечення власних думок.

"Гриміла наша мінометна і гриміти буде!", - запевнили товариші Васю на прощання

Прилетіла ластівочка, стала собі щебетати, господаря викликати: "Вийди, вийди, господарю, подивися на кошару".

Котився віночок по полю, просився у женчиків додому - "Возьміте мене, женчики, з собою та занесіть мене до господаря в стодолу".

"Денисе, відтепер кажи: пройшов Крим, Рим і будапештські труби" - не втримався Хаєцький.