Розділові знаки у складних реченнях. Речення з прямою мовою. ІІ варіант

На галявині зеленіє перший ряст і цвітуть про­ліски та сон-трава.

Співають птахи над степом і квіти чарують ніжним ароматом.

Пекучі вітри й сонце випалюють влітку все навкруги і на жовтих пагорбах шумлять гіркий полин та колюче будячиння.

Довго тужить сумна бандура про діла у старій сивині і якусь невідому зажуру навіває та пісня мені.

Спинилось літо на порозі і дише полум’ям на все і грому гордого погрози повітря стомлене несе.

Тобі одній в моєму храмі дивно пливуть молитви і горять огні.

Пливуть човни на вольних водах і зеленіють береги.

Серед села лиснів широкий ставок і чорніла довга гребля.

В день такий розцвітає весна на землі і земля убирається зрання.

Ще вечір спав у очеретах і полохливий мокрий птах шукав гнізда.

Рвонулось дерево і брила піднялась.

Сміливі кують душу без вагання і з часом їм підкорюється світ.

У дворі під старою сосною горіло багаття і варилась у старовинному чумацькому казанку вечеря.

За лісом дим підвівся по спіралі і ти ображена застигла у вікні. 

Був осінній хмарний вечір а скупі Квасюки шкодували рано світити.

Пропало літо й осінь одсмутніла в дощах солоних.

Ударив дятел міцно по корі ще раз ударив і луна горою пішла, пішла.

Віддощила розлука і я знов з тобою, моя Україно.

Вивчай і шлях розвесниться до мови української.

Почую мелодію вічну, єдину і в горлі клубок залоскоче.

Закурилася земля, задиміла пішов дощ.

Роса парує синювато іду травою навмання.

Край берега у затишку, прив’язані  човни і три верби схилилися мов журяться вони.

Троянда більше не розквітне її спалило сонце непривітне.

Настане година розквітне калина.

Доля дала винахідникові геніальний розум а недоля тяжкі випробування.

У кімнатах і на стінах позвішували рясне клечання гілки липи.

Картин виявилося чимало особливо голландських майстрів якими захоплювався Шевченко.

Досить навести хоча б такі цифри за один сезон чумаки перевозили кілька мільйонів пудів риби й солі.

Хлопчик схоплювався на бистрі ноги і вмить опинявся серед косарів на току біля кузні всюди де творилося одвічне дійство роботи

Між зеленими садами між сірими стінами загравали вже фіолетові тіні.

Уткнувшись у тепло долин вітер спросоння погойдував чорні тополі.

Яра пшениця була молода й висока а горді соняшники стояли ще вищі.

Десь скрадливо скрипнула хвіртка несмішливо обізвався дівочий голос.

У плесі ворушилися затонулі тіні хат на яких сторч головою дрімали лелеки.

 Багато річок має Україна : течуть і манять красою Дніпро, Десна, Ворскла, Псел, Оріль, Конка.

 Лікувальну дію мають усі частини калинового куща: у заготівлю йдуть квіти, плоди, листя, насіння.

 В українських любовних замовляннях найчастіше звертаються до небесних світил: сонце, місяць, зірки можуть запалити вогонь кохання в серці хлопця чи дівчини.

 Кожного ранку Гнат об’їжджає село, щоб встановити, чи всі вийшли на роботу, чи немає ніяких порушень - крадіжка майна, порубка дерев на шляху, ночівля проїжджих без дозволу часто трапляються

 Усюди говорили про цю дивовижну подію : у газетах, по телебаченню, на радіо журналісти видавали новину.

«Стій, – гукав на неї Іван, […] звідки ти приїхала?»

.

«Як дивно все відбувається. Як дивно! […] – думав Микола.

«Лиши біду, нехай щезає від тебе! – радив спокійно хлопець […] – Нема з ким говорити!»

 «Ще б ми стільки прочитали, як ти,  – докинула Василина й пояснила подрузі […] – Узимку цілі ночі просиджує над книжками».

«Наша артіль бідна, – сказав старий […] – і кидати шаланду в морі не годиться»

На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці.

  І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

День був сонячним і небо здавалося ще більшим.

 Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетіти в небо.

   Мені потрібне слово а не слава.

 Я в давню істину увірував глибоко найвища мудрість в простоті високій. 

 Людина йде до краси творить її цим і відрізняється вона від усього сущого.

 Пригадаймо золота тиха осінь застеляла жовтим листям княжий Львів. 

 Всі бджоли злетілись гудуть золотаві рої.

 Перемелеться лихо добро буде.

   Вовка боятися в ліс не ходити.

 Раніше встанеш більше діла зробиш.

 Сказано велика птиця горобець.

Любиш їздити люби й сани возити.