Просте і складне речення. 5 клас

Наша славна Україно, у нас для тебе серце б'ється! (С.Яричевський)

Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть (Т.Шевченко)

Обридла дневі суєта, і він спустився одпочити (Л.Глібов).

Батько був трохи суворий, але такий же він добрий (Б.Грінченко)

Був ранок чистий, срібний, молодий (М.Сіренко).

Зозуленько, моя ненько, закуй мені жалібненько (Народна творчість).

Я не заздрю соколові , друзі, бо і сам крилату душу маю (П.Воронько).

Співучості джерельної води не може заздрити моя ласкава мова (Н.Ібракаєва).

Люблю стояти над Дніпром коли цвітуть сади долини гори (В.Сосюра).

Січень віє навкруги навіває скрізь сніги (М.Щербак).

Чистих серцем я шукаю а не гострих на язик (М.Чернявський).

Бережи найцінніші скарби здоров'я і вірного друга (Народна творчість).

Як тихо і затишно в нашій хаті матусю (В.Кузьменко).

Спочинь серце на хвилину в північну годину (Б.Лепкий).

Не миритись милі браття а боротись нині нам (К.Малицька).

На траві зоре хустку не забудь (В.Сосюра).

Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці (Л.Костенко).

Здається, сад по весні заквітає на щастя усім і добро (Л.Забашта).

І справді, ця земля округла, наче глобус (В.Осадчий).

Мовчання, отже, річ путяща, а мудра мова - річ ще краща! (С.Брант)

Хай квітне наша Україна і йде весна! (Б.Олійник)

Треба дітей учить змалку, щоб вони трудились (В.Забіла).

Відцвіли голубі матіоли, згасло літо на жовтих полях (В.Грінчак).

Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає (Т.Шевченко).

Ліщинові кущі позадирали списи, по списах дощ стікає (Є.Гуцало).

Трава горить зеленим огнем, на її довгих листочках грає і сяє чиста роса (Панас Мирний).

Повільно на світанні бреде він у степах, де листячком останнім легкий мороз пропах (Д.Мегелик).

Море міниться й переливається в огнях, хвилюється і шелестить трава (В.Сосюра).

Полетів останній лелека і не залишився на нашій землі жоден перелітній птах.

Сховав грудень під кригою річки і повдягав ліси в біле мереживо.

Запашна соковита трава і барвисті квіти милують моє око.

Легенький туман серпанком оповив землю і падав на неї крапельками небесних сліз.

Дякую Богові, що Він дав мені народитися українцем (О.Гончар).

По обрію неба побігли хмарки, над озером зашелестів очерет (С.Васильченко).

Чую, як пахне Вітчизни земля блакиттю, росою, квітками (В.Мирний).

Птицю впізнають по пір'ю, а людину пізнають по мові (Народна творчість).

Поспішате любі діти вибирайте гарні квіти (К.Перелісна).

Широке поле кругом зеленіє все в шатах квітчастих розкішних рясних (С.Черкасенко).

Треба кажуть усе любити сонце дощі зернисті дороги в пилу траву (В.Підпалий).

Скрізь грушею пахне медами малиною (Д.Білоус).

Ми йдемо через сінокіс і темніє над нами небо.

Дзвенить земля, а я слухаю.

Слухаю небо, слухаю землю і слухаю дідову мову.

У серце моє вривається якась сила, і прив'язує вона мене до землі.

просте з однорідними членами речення

просте з однорідними членами речення, вставним словом

складне, у якому є однорідні члени речення, вставне слово

складне, у якому є звертання, вставне слово