Розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

звертання до людей, предметів, явищ.

висловлювання, передане дослівно.

слово чи сполучення слів, що називає адресата мовлення.

в дужки

в тире з обох сторін

в лапки

кому

двокрапку

тире

кому й тире

є реченням із прямою мовою

є діалогом із двох реплік

є діалогом із трьох реплік

словами автора

реплікою

власне прямою мовою

"От спасибі!" - гукнув лицар.

"Я не попадуся в сітку" - в'юн верткий хвалився рибкам.

Слон казав своєму сину: "Від застуди їж малину".

Промовила конвалія: "Прощай, гаю милий".

Котився віночок по полю, просився в женчиків додому: " Возьміте мене, женчики, із собою".

"Із тобою мова буде потім!" - пробасив Іван.

Їжачок пита в бобра: " Як нажив стільки добра"?

Тихо мама пісеньку співає: "Котику біленький, котику сіренький, не ходи до хати, не збуди дитяти".

"Мова - серце народу", - стверджував Іван Огієнко.

"Чи ти Вкраїни син? - спитає синь Дніпрова".

Дід казав: "Бережися ганьби! Ми козацького роду!"

"Козацькому роду нема переводу" - співають у пісні давно.

1 твердження

2 твердження

обидва твердження

жодне з тверджень

У діалозі не вживають слова автора.

Слова автора після репліки записують із великої літери.

Діалог передає розмову двох або кількох осіб.

У кінці прямої мови знак питання ставлять перед лапками.