Розділові знаки в складному реченні

Удосвіта знову загули сосни і закричали півні.

Тут уночі горять вогні чи світяться корчі.

На сизих луках скошено траву і літо буйне в береги ввійшло.

Дощ пройшов і все навколо зазеленіло.

Чи то солов'ї защебетали чи капали роси?

Так багато записалося в поети і так мало поетів!

Щастя твоє летить і радість твоя розгорнула крила.

І серцю дано не бідніти і думам дано не всихать.

Я правді глянула у вічі і чорний колір білим став.

Заплющу очі і з глибини пропливуть дні дитинства.

Приходить пісня і душа все на світі може зрозуміти.

Час летів немов на крилах і мов сон життя минало.

Пройшла гроза і ніч промчала

Глянуть не встигнеш і вік промайне.

Зросли заводи і міста і відступили хащі.

Минуло чимало років і крила поважчали.

Ідуть роки - виростають діти.

Повіяв вітер по долині - і пішла дібровою луна.

Защебетав соловейко - і пішла луна гаєм.

Люблю червоні маки, жовті айстри, сині васильки.

Набігли хмари задощило і вітер трохи посилився.

Усі вмирають та не всі по смерті вічністю живуть.

Кохання яке боїться перешкод не є коханням.

Народ що не знає своєї історії є народом сліпців.

1

2

3

4

Навкруги тиша скрізь ясно з поля вітерець віє з гаїв холодом дише.

Засип правду хоч золотом вона все одно випливе доверху.

Афоризм має перевагу над романом його завжди дочитують.

Місяць на небі зіроньки сяють тихо по морю човен пливе.

1

2

3

4

Лелека покружлявши опускається на граб.

По печері ми пересувалися згорбившись.

Кіт наближається до нас крадучись.

Старі верби стоять похнюпившись.

Діла добрих оновляться — діла злих загинуть.

Ніколи не чекайте дива — зробіть його самі!

На годину спізнишся — за рік не доженеш.

Ластівки літають низько — завтра буде дощ.