Семестрова контрольна робота (ІІ семестр)

проїз..ний, пристрас..ний, облас..ний

совіс..ний, жаліс..ливий, контрас..ний

шіс..надцять, очис..ний, доблес..ний

Здолати втому допоможе контрастний душ.

Заповідники сприяють охороні рідкісної флори.

Відбулася позачергова сесія областної ради.

Він йде до своєї мети.

Олена живе в Львові.

У Японії X—XIX століть представниками військового стану були самураї.

...речний

  ...ýдзик 

...ніздо

ранок, ракурс, радість, розум

обличчя, облік, опера, округ

палітра, праска, проба, програма

дзенькіт, ім’я, людськість, осінь

  ллється, співають, мільйон, серце

любов, радість, добро, надія

юний, нюанс, браконьєр, єнот

зграя, різьбяр, черв’як, мільярд

зв’язок, ярлик, маєток, в’юнець

[б]

[т']

 [й]

тьохкає, щемить, гривня, заява

щемління, пісня, місяць, любов

щедрість, пам’ять, ячмінь, людина

листопад

навчання

приятель

Лук’ян, Рогніда, Станіслав

Остап, Маргарита, Емма

Квітослава, Каміла, Віра

ящірка, юстиція, щонайщасливіше

ялиця, об’єднати, пощастило

зникають, щастить, писарчук

Був на Січі старий козак, він дивував своєю сміливістю.

Козаки цінували не тільки силу, вони поціновували й жарти.

Тут козацтво виростало, слави, волі добувало.

яке має одну граматичну основу.

до складу якого входять однорідні члени речення, звертання, вставні слова.

  яке складається з двох або кількох простих речень, кожне з яких має свою граматичну основу.

А тим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море.

Земле рідна, я так люблю тебе!

Сонце вже давно зайшло за обрій, і не чутно співу пташок.

Пахнуть сонцем дині спілі, хмелем б’ють меди скажені.

Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани.

Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягся у вічність.

По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу.

Мов прокинувся, дивлюся: село почорніло, Боже небо голубеє і те помарніло.

Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть, плугатарі з плугами йдуть...

Трохим крізь сон почув, як двері від повітки скрипнули, і одразу розплющив очі.

  Я тобі, Ібрагіме, кажу, відзивався якийсь татарський голос, що з нього нічого не вийде.

Він казав, що визволення наше недалеке.

Гнівно він гукнув із трону Гей ледачі сльозівці, хто впіймає Лоскотона, буде муж моїй дочці.

Хто із вас додому хоче? каже власник бороди.

Хто такі? спитав похмуро найстаріший мацапура.

Лесик скаржився Хлоп'ята, страх як тяжко жить мені.

А Володя скиглить Тато змусив квіти поливать.

Поможу я вам охоче каже власник бороди.

Обізвавсь Тарас Трясило гіркими сльозами: "Бідна моя Україно, стоптана ляхами!"

"Що болить?" мене питали.

"Ну що ж ви, снігу давайте!" - гукнув у небо розлючений мороз.

особливий різновид чужого мовлення.

точно відтворений чужий вислів із збереженням його лексичних, синтаксичних та інтонаційних особливостей.

дослівно відтворена розмова двох або кількох осіб.

— От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванько-о-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!

— Знаю, знаю, — ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.

— Діду! — жалібно озивається він.

— Вилазь, убоїще, бо гірше буде! Ти ж мене знаєш!

— Знаю, знаю — ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.

— Діду! жалібно озивається він.

— От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванько-о-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!

— Знаю, знаю, — ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.

— Давай—давай!

— Діду — ще жалібніше повторює мій друг — ви одійдіть за хату, ми виліземо. Бо ж ви битиметесь.

слова одного з учасників діалогу.

слова, які вказують, кому належить пряма мова.

слова кожного зі співрозмовників (у діалозі)