Шістдесятники

творче молоде покоління шістдесятих років ХХ століття, сформоване в період тимчасової "відлиги" радянського режиму, засудження сталінізму й часткової реабілітації деяких представників "розстріляного відродження"

поети та письменники, які почали публікуватися за умов уже послабленої цензури в другій половині 1980-х років; не були соціально ангажованими і мали тенденцію до іронічного та меланхолійного ставлення до життя

покоління поетів і письменників, які чи не вперше в історії української літератури творили в умовах свободи від державної цензури; твори яких часто відзначені зневірою в національній ідеї та людині взагалі розвинули велике стилістичне різноманіття в літературі в час посткомуністичних трансформацій

покоління поетів і письменників, які часто добивалися популярності епатажними акціями та активною промоцією себе у медіа та публічному просторі, проте відомі і друкованою в окремих збірках та антологіях поезією. Для творів цього покоління характерне відчуття відмови від цінностей попередників внаслідок недовіри до культури батьків, вихованих у тоталітарному суспільстві