Синтаксична норма. 11 клас

наперекір волі, швидко прочитаний, турбуватися про брата

знайдена книжка, не тільки сумління, промінь сонця

у присмерках ночі, дуже швидко, до п’ятої ранку

відповідно до положення, дарувати квіти, досі не прочитаний

кава з молоком, поворот ліворуч, озиратися навколо

лист від брата, роздуми про майбутнє, будемо співати

надто прискіпливий, через океан, побувати в горах

початок іспитів, найбільш вдало, захоплення гравюрою

проводити відповідно до положення

агент у справах продажу

мандрувати містами Європи

усе добре обміркувати

спробувати перейти рубікон

засвоїти новий матеріал

буду переглядати кінофільм

найбільш продуктивна праця

кліпати очима

два фахівці

у зеленому пальті

ходити по горам

вибачити мене

чекати в метро

через сім днів

три олівці

знущатися над слабкішим

хворіти грипом

додержувати чистоти

у повній мірі

Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.

Хвилею зеленою здіймається навесні Батиєва гора.

Тут ми з Піратом і кинулись до моркви.

Усі ми прагнемо красу природи осягнуть.

Море було безбарвне, аж чорне.

Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені.

Щире кохання не вкрите серпанками.

Грудневі дерева стоять голі.

Лози, кручі, висип, ліс — усе блищить і сяє на сонці.

Селяни виходять на городи, поля, копають і висівають у землю насіння.

Місто не знало спочинку ні вдень ні вночі, а гуркотіло, гомоніло, кипіло.

За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата.

Глянь за вікно: який чарівний вечір запалює над озером свічки!

Самотність — як обірвана струна, вона ніколи не буває в парі.

Розгулялось літо в росах, в золотих пшеничних косах, в полинових перевеслах.

Життя гортає сторінки, не зупиняється, годинник свариться роками на стіні.

Мати жде і поглядом далеким шукає битий, посивілий шлях.

Стара черемха заздро поглядала на першу вишню, визрілу несміло.

Народилося літо з дощів і снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.

Зустрілись двоє пізно по зимі, та вже й на скронях паморозь зимова.

Годі бити байдики!

Осінь сіла відпочити.

З журбою радість обнялися.

Ранки стають морозними.

Ще сонячні промені сплять.

Сусіди почали бити тривогу.

Сиплеться і сиплеться осіннє листя.

Сміливі завжди мають щастя.

Мораль — в піску зарита.

Не даруйте жовті тюльпани — квіти розлуки.

Я — не мудрець, я лиш поет.

Весна — художник дуже знаменитий.

По селу застрибало відлуння цокоту сокири.

Навколо запахло чебрецем і м’ятою.

Батьківщину і матір не вибирають.

Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

Вузенька вуличка. Стіна повита хмелем.

У тихім сквері серед віт мармурова Венера.

У синіх відрах листя лопушине.

За вікном жоржини й чорнобривці.

Щозміни норму виконуємо на сто відсотків.

Ночвами моря не перепливеш.

Поспішайте творти добро!

Лупайте сю скалу!

Батьків не вибирають.

Нарешті ремонтують магістраль.

З двох бід вибирають меншу.

Правди не сховаєш.

Держи кишеню і уста замкненими.

День народження святкуватиму пізніше.

Правда неправду перетягне.

Немає пісні без любові.

означено-особове

безособове

узагальнено-особове

неозначено-особове

безособове

означено-особове

узагальнено-особове

неозначено-особове

неозначено-особове

безособове

узагальнено-сосбове

означено-особове

узагальнено-особове

означено-особове

безособове

неозначено-особове