Синтаксична норма. Односкладне речення

Хай сумується серцю прекрасно серед свята обсипаних віт (Г.Чубач).

Літа, як стрілки, ти не переведеш, життя, як гирю часу, не підтягнеш (Т.Свернюк).

На кожну голову приходить своя хуртовина (М.Стельмах).

Життя вдивляється в наші очі очима болю, очима втрат (Т.Севернюк).

У народі кажуть: розумно жити - хвилиною дорожити (з журналу).

Я спішу до вас на розмову, на розраду у час вечірній. Перед вами, я мамо,знову у любові моїй безмірній (В.Колодій).

Поклич мене. По тонкім льоду до тебе знов дорогу віднайду (С.Пушик).

Жити, щобшукати істину, і в цьому щастя (П.Загребельний).

Не пишеться... А сон до віч не йде... (Є.Летюк)

Нам вічно треба небом жить...(М.Вінграновський).

Людині мало хліба і до хліба. Вона шукає свята і для серця... (В.Бровченко).

Для того,щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі (Ю.Мушкетик).

Мало прожити життя - треба життя зрозуміти (Є.Плужник).

Кому до порога вертатися, кому від'їжджати у світ (Л.Талалай).

За кожну мить відповідати на запитит совісті зумій (Л.Дмитерко).

Хотів тих піль, тих нив, тих лісів набрати якнайбільше в свої очі (Б.Лепкий).

Нічого кращого за траву і наївні веселі кульбабки...(Г.Тарасюк).

Велике дерево поволі росте (Нардна мудрість).

Життя моє - квітник, у ньому рослин багато (Ю.Дмитренко).

Тиша. Тиша. Вітер жито колише (В.Швець).

Не радій чужій біді (Народна творчість).

Про добрі вчинки слід говорити вголос (Народна творчість).

Не всі захоплюються одним і тим самим, і не всі люблять те саме (З часопису).

Цей крилатий вислів приписують Г.Сковороді (З часопису).