Синтаксична норма_20 гр.

наперекір волі, швидко прочитаний, турбуватися про брата

знайдена книжка, не тільки сумління, промінь сонця

будуть читати, мрія про літо, найбільш успішний

у присмерках ночі, дуже швидко, до п’ятої ранку

відповідно до положення, дарувати квіти, досі не прочитаний

проводити відповідно до положення

інструкція для складання кошторису

агент у справах продажу

усе добре обмірковувати

мандрувати містами Європи

кліпати очима 

кілька сосон    

ходити по горам

два фахівці

у зеленому пальті

Чумацький Шлях освічує дорогу від Криму до Києва.

Крізь щілину пробивається кілька сонячних променів.

Кілька парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат.

Оця реальна мить вже завтра буде спомином.

Стежкою наближалися дві молодиці.

Визволені не можуть забути своїх визволителів.

Усмішкою дитячої фортуни було для нас потрапити в той дім.

І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам.

Буде змушений упасти мертвим хижий птах.

Починає світати за лісом червоною барвою.

Море було безбарвне, аж чорне.

Гірські печери ще затоплені водою.

Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені.

Щире кохання не вкрите серпанками.

Грудневі дерева стоять голі.

Будить спогад давня пісня, пада в трави і зника.

Художник щоразу все мусить відкривати заново.

Сорок вісім могутніх струменів злилися в один велетенський водоспад

А три покоління селянського дому вмістились на знімках старого альбому

Благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовицях смерті!

Ліс стояв розхристаний, спустошений і дикий.

Золоточубий вересень прийшов позолотити дерева.

Життя стає радістю для кожного у рідному краю.

Хмари починають темніти, стають синьо-чорні.

Боятися смерті — на світі не жити.

Сірий кіт на призьбі біля хати шукає в тихих снах минулі дні.

Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.

Над синім бором в рудих корчах мела-крутила крута зима.

Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи.

Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.

Від козаччини до Чорнобиля — усе українське життя стає епосом.

Колись велика ріка Конка сьогодні стала річкою.

Весна — художник дуже знаменитий.

Нашу індивідуальність створює пам’ять.

Митець — створіння примхливе й складне

Не відступати на жоден крок!

Саме через тебе мені світ милий.  

Поїдемо переймати досвід.

Гомоніла Україна, довго гомоніла.

Все так відчайдушно, щасливо цвіте.

Творчість завжди мрійна і тривожна.

Якою красивою є людина в праці.

Усі ми дужі дружбою своєю.

Спадають млосно вечори липневі.

Тиха вода завжди глибока.