Синтаксис

двійка, двоє, другий

трійко, тричі, третій

п'ять, п'ятак, шестеро

сім, сьомий, семеро

Якович, Яківна

Григорович, Григоріївна

Олексійович, Олексіївна

Анатолійович, Анатоліївна

Кожному з нас є що розповісти

Я люблю й захоплююся Львовом

Нізащо не зволікайте з лікуванням

Двоє хитрих мудрого не переважать

сім годин сорок хвилин

без п'ятнадцяти десять

двадцять після шести

рівно чотири години

за двадцять шоста

пішли

робімо

читай-но

розвеселіте

Спинись, хвилино.

Рахунок заблоковано.

Не всі ми б'ємо байдики.

Світанок дивовижний.

і зливу в другій половині дня.

але їхній прогноз не збувся.

хоча ранок доволі спокійний.

ми подбали про стійкість намету.

Дніпро - домівка для багатьох видів риби.

Багато письменників і поетів оспівували Дніпро у своїх творах.

Стерлядь і севрюга перебувають на межі зникнення.

Ми повинні дбати про екологію Дніпра.

семидесяти шести

вісімдесяти чотирьох

восьмистам трьом

дев'яноста восьми

означення, присудок, додаток

підмет, означення, означення

додаток, присудок, означення

додаток, означення, додаток.

І все навкруги - і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі хмари: пройняте легеньким серпанком рухливого поштовху.

І все навкруги: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі хмари, пройняте легеньким серпанком рухливого поштовху.

І все навкруги: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі хмари - пройняте легеньким серпанком рухливого поштовху.

І все навкруги, і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі хмари - пройняте легеньким серпанком рухливого поштовху.

Думи, мої, думи, мої, лихо мені з вами!

Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже. 

Дочко, моя, Мар’яно, оддам тебе за пана. 

Люби мене, моє серце найду свою долю.

На щастя, вихор почуттів лише на якийсь час збаламутив його душу, але потім поступово згас.

Чужинці міцно сидять на кошлатих, але, видно, витривалих конях.

Це, до речі, найперша повна друкована Біблія в усьому слов’янському світі.

Звичайно, я їду не боки облежувати та саламаху їсти.

Десь кажуть є гора де не співають птиці.

На диво птахи ще не відлітали у вирій.

Мабуть сонця сьогодні буде мало.

Без сумніву й ми не в тім"я биті.

Увійшло в історію ім’я однієї української співачки, можливо завдяки її сумній та романтичній долі.

Козаки понасували башлики на самі очі, і здавалося, дрімали.

Нога була ціла, непошкоджена, але, видно, боліла.

Дядько не казали, а, може, ще й не напитали дівки.

день і ніч; квіти саджати

став веселим; гігантський корабель

навколо хати; нехай співає

сонце і сніг; гарно співати

Ми поїдемо на річку? ( Речення, питальне, неокличне).

Діти, читайте книги! (Речення, розповідне, окличне).

Учора прилетіли птахи! (Речення, розповідне, окличне).

Не полі росте велике дерево.(Речення, розповідне, неокличне).

Задзвонили в усі дзвони.

Дітям було весело надворі.

Шануй учителя, як родителя.

Фортеця видніла звідси, як на долоні.

наймиліші

з калиною

верба

для українців

Хлопці весело розмовляли.

Чорним великим колом заходило сонце.

Я одразу перестав копати у садку.

Всяка пташка своє гніздо знає. 

речення спонукальне, окличне

речення розповідне, неокличне

речення питальне, окличне

речення розповідне, окличне

Весь степ був переснований сивою пряжею.

Голубина ніч надворі засвітила зорі.

Степові птахи посивіли від пилюки. 

Дівчата підібрали викопані буряки.

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою.

Сонечко весело заглядало в озерце.

Дороги веселі пливуть повз оселі.

Небо заступили хмари.

озерце синіло

синіло невеличке

замість річки

невеличке озерце

Сонячний зайчик побіг до гайочку.

Стрічайте зорі на світанні.

Вітер був сильний.

Мальви цвітуть поміж хатою й грушою.

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись.

Можна переказати зміст статті і не перечитуючи її вдруге.

Козаки сидять згорнувши руки.

Учися чистоти і простоти і стоптуючи килим золотий забудь про вежі темної гордині.

З очей спадає смуга темно-сива і синій блиск у погляді бринить.

Досвіткова над степом висіла імла , і плела ковила вересневу зажуру...

Я правді глянула у вічі - і чорний колір білим став.

І жмуриться вікнами наша хатина , і шепче задумливий сад.

Дитинству все казковим видається - не збіднюйте ж душі його красу!

Вода хлюпотіла, розливалася через верх кількома живими цівками.

Пам'ятай, що легко нам усім буває сплутать щирість і підступність.

Клекіт млина термосить пітьму, а вона чіпляє тендітні зірки, що зриваються і стрімко линуть десь на заставську соснину.

Директор наголосив на важливих моментах і узагальнив роботу конференції.

Зібравшись у залі, почалися стихійні збори.

У газеті надрукували інтерв'ю молодого артиста, що його взяли напередодні виступу.

Учні вони часто не вміють уважно прочитати завдання , розібратися в ньому.

Мовчить мій цілий світ загорнутий в легкі словесні целофани.

Ліс закутаний в м'яку білу габу стоїть непорушно облитий місячним сяйвом.

Переповнений любов'ю я відкрив кохання книгу.

Теплом дихала настояна на травах та квітах земля.

Вірю в пам'ять і серце людське.

У журбі схилились дві тополі.

Сусіди почали бити тривогу.

Берег любові в далекім тумані.

1

2

3

4

5

велике значення мають фізичні дані.

ваш вибір не може бути лише даниною моді.

зважайте на свої нахили та здібності.

робиться значний крок у вашому житті.

і любити рідну країну.

а мати - любити пісні.

мати раділа моїм успіхам у школі.

щоб досягнути успіху в житті.

Любові силою не допоможеш.

Катів поведуть на страту, на нашу святу розплату.

Із садочка красно пахощами віє.

Нове століття вже на видноколі.

Весна ледачого не любить вона працьовитого голубить.

Говори говори моя мила твоя мова співучий струмок.

Літо дбає зима поїдає.

На годину спізнишся за рік не доженеш.

З однорідними додатками

З однорідними обставинами

З однорідними присудками

З однорідними підметами

Тире після слова хата

Двокрапку після слова хата

Кому після слова усе

Тире після слова усе

Пісні приказки прислів’я все те вражало надзвичайним багатством жарту гумору практичного розуму.

   Звучать улюблені слова Держава Тризуб Булава!

Я люблю українські страви галушки борщ вареники.

  У слові є все злагода спокій усталеність надія.

Ріка і сірі сосни - усе стало буденним.

Плачуть і моляться білі троянди.

Світали ночі, вечоріли дні.

Глибина - потойбічна сестра висоти.

Я йду, і зайчик стежкою іде.

Я забуваю сумніви і сум.

Усохли верби, висохли рови.

Пишіть листи і надсилайте вчасно.

І цвіт, і грім, і дощ, і град — я серцем спраглим все приємлю.  

Шумить верхами буйний ліс: дуби, берези, буки.

По дорозі торохтять вози й брички.

 Умостився Морозенко на столітнім дубі.

кома

двокрапка

тире

крапка з комою

Рада б зірка зійти; чорна хмара заступає.

Рада б зірка зійти: чорна хмара заступає.

Рада б зірка зійти, чорна хмара заступає.

Рада б зірка зійти - чорна хмара заступає.