СИНТАКСИС ХІV. 10,11 КЛАС

Ще сніг кругом, ще голі віти в дуба, і не курличуть в небі журавлі.

У цьому ж лісі я пив самоту осінню, тут весну цілувала ти під шелест верховіть.

Скрізь: на подвір'ї, і в саду, і на городі - все тяглося до сонця і раділо йому.

Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі шторм утих.

Знов зустріча земля годину літню і дерево пахуче зацвіта.

Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в віконнім склі.

Чорта крути за хвіст, а він радий: довший хвіст виросте.

Історичні факти лишаються фактами, їх можна по-різному пояснювати, але не замовчувати.

Зелена трава горить-палає зеленим огнем, на її довгих листочках грає й сяє чиста роса.

Коли ми йшли удвох з тобою вузькою стежкою по полю, я гладив золоте колосся, як гладить милому волосся щаслива жінка наречена.

Травневий день в кільці заграв на сполох, бив всіма громами, і блискавка небесні брами розчахувала навкруги.

У небі весело шугають ластівки і співають жайвори, коли пригріє тепле весняне сонце.

Не зозуля в лісі затужила, не пташина в тузі голосила, то сестричка лист писала, на сторону посилала.

Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрець торкнувся вересневий, і пахне чебрецем, і листя де-не-де, кружляючи, лягає під дерева.

Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокіт копит - усе резонувало тут надзвичайно лунко, чисто, повноголосо!

З обличчя молодого студента не сходив вираз таємного болю, терпіння, хоча після першого погляду це годі було помітити.

Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє.

Плачуть дощі в снігах, просять вітри спочину і розбивають в прах зоряну павутину.

Ранок був безвітряний, тихо пролітала негуста пороша, садок ніби відпочивав.

Планета сива над віками крутиться, минають дні, і пахне сіножать.

Сурядний і підрядний зв'язок

Сурядний і безсполучниковий зв'язок

Підрядний і безсполучниковий зв'язок

Сурядний, підрядний і безсполучниковий зв'язок.

Сурядним і підрядним зв'язком

Сурядним і безсполучниковим зв'язком

Підрядним і безсполучниковим зв'язком

Грає листя на веснянім сонці,а в душі печаль, як небеса; він росте й співає яворонці,і згорає від сльози роса.

Коли в тебе віра у працю згасає,поглянь на ту річку,що скелі зриває.

Розкажи,як за горою сонечко сідає,як у Дніпра веселочка воду позичає.

А встане сонце із огнистих плес,заллє проміння землю світанкову,й зірки додолу спустяться з небес.

Над притомленим степом стояла така тиша,що було чути,як знизу дихає колос, як згори випадають роси.

Коли вона прокинулась,на столі вже горіла свічка,в кімнаті нікого не було, у чорні смолисті вікна дріботів дощ.

2

3

4

5

2

3

4

Жодної

Сурядним і підрядним зв'язком

Сурядним і безсполучниковим зв'язком

Підрядним і безсполучниковим зв'язком

А встане сонце із огнистих плес,заллє проміння землю світанкову,й зірки додолу спустяться з небес.

Над притомленим степом стояла така тиша,що було чути,як знизу дихає колос, як згори випадають роси.

Коли вона прокинулась,на столі вже горіла свічка,в кімнаті нікого не було,

у чорні смолисті вікна дріботів дощ.

Грає листя на веснянім сонці,а в душі печаль, як небеса; він росте й співає яворонці,і згорає від сльози роса.

Коли в тебе віра у працю згасає,поглянь на ту річку,що скелі зриває.

Розкажи,як за горою сонечко сідає,як у Дніпра веселочка воду позичає.

складнопідрядне речення з кількома підрядними

складне речення зі сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв'язком

складне речення зі сполучниковим підрядним і і безсполучниковим зв'язком

складне речення з сурядним і підрядним зв'язками

Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихе , поле німіє.

Плачуть дощі в снігах , просять вітри спочинку і розбивають в прах зоряну павутину.

Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрець торкнувся вересневий.

Планета сива над віками крутиться , минають дні, і пахне сіножать.

Найогидніші очі порожні,найгрізніше мовчить гроза,найнікчемніші дурні

вельможні,найпідліша брехлива сльоза.

Тихо в полі,гай темніє,наступає літній вечір.

Багряний вечір догорів,і попіл падає на плечі,переливається намисто

ліхтарів.

Грає листя на веснянім сонці,а в душі печаль, як небеса; він росте й співає яворонці,і згорає від сльози роса.

Коли в тебе віра у працю згасає,поглянь на ту річку,що скелі зриває.

Розкажи,як за горою сонечко сідає,як у Дніпра веселочка воду позичає.

А встане сонце із огнистих плес,заллє проміння землю світанкову,й зірки додолу спустяться з небес.

Над притомленим степом стояла така тиша,що було чути,як знизу дихає колос, як згори випадають роси.

Коли вона прокинулась,на столі вже горіла свічка,в кімнаті нікого не було,

у чорні смолисті вікна дріботів дощ.

складнопідрядне речення з кількома підрядними

складне речення зі сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв'язком

складне речення зі сполучниковим підрядним і і безсполучниковим зв'язком

складне речення з сурядним і підрядним зв'язками

Осінні дрібні дощі падали на сумовито принишклу землю і зелено потемніли води в озерах,коли Михайло і Соломія попрощалися з лісником.

Все стрепенулося і вже широкою чарівною музикою зашумів дощ,що не співав давно.

Думав є велике право одпочить під лавром світу всім,хто в тій війні жорстокій ніс страждання на плечах.

Минула тривожна беззоряна ніч і там, де попелясті сніги єдналися з небом,

почав відділятися світанок.

Клекіт млина термосить пітьму,а вона чіпляє тендітні зірки,що зриваються і

стрімко линуть десь на заставу.

Зліва співали струмки,що збігали з гір, і кожен з них мав свій голос.

3

4

2

5

Від серця відлягло: хмара покотила за обрій важкі громи, викрешуючи довгі блискавки.

Могутні крила розпростуються для лету; їх не спинить ніяка сила у світі.

Верби сплакували листям, їхні золоті сльози гнало за водою.

Чайка сідає у воду – чекай доброї погоди.