Контрольна робота. Синтаксис і пунктуація. Речення з однорідними членами, узагальню вальне слово при ОЧР, звертання і вставні слова

Присудки

Підмети

Обставини

Додатки

Підмети

Присудки

Означення

Додатки

Вона приходить здалеку до мене і шелестить до мене під вікном (М. Внграновський).

Перша бджілка вилітає, красне сонце прославляє (Г. Вієру).

Відшелестіли лебеді і трави, остання гілка глоду обліта (Л. Овдієнко)

 Чи знаєш ти, хлопче, якого коня тобі серед поля вготовила доля? (Б. Олійник).

Летіть, летіть, нестримні журавлі, через усі левади і кордони (А. Матвійчук).

Вийди, вийди сонечко, на дідове полечко, на бабине зіллячко (Нар. творчість).

 Велетенські хвилі набігали на берег і підмивали прибережні дерева та кущі (М. Трублаїні).

 Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінявими яворами (Д. Павличко).

 Подорожні розбились на зграї і кожна пташка до рідних осель полетіла (Дніпрова Чайка)

Яка ти розкішна земле весело засівати тебе хлібом (М. Коцюбинський).

Ластівочко звідкіля ти прилетіла? (А. Камінчук)

О слово рідне орле скутий (Олександр Олесь)

Був ранок чистий, срібний, молодий (М.Сіренко).

 .

 Зозуленько, моя ненько, закуй мені жалібненько (Народна творчість)

  Люблю стояти над Дніпром, коли цвітуть сади долини гори (В.Сосюра).

 Чистих серцем я шукаю, а не гострих на язик (М.Чернявський).

Не розгубися синку в дорозі!

Добридень вам, дідусю та бабусю!

Сонце, сонце, освітляюй пісні!

Весь зелений степ і синє кругле небо заливало промінням гарячого, золотого сонця.

Усе набуває особливого значення в цьому храмі зимового дня і порожня дорога в полях, і самотня тополя.

Видатне минуле, розмаїття сьогодення, таємниче майбутнє усе підвладно розуму людини.

На вечірньому небі потьмяніли й щезли сріблясті зірки.

Роман прислухається і до пісні і до народження чогось нового.

Любив дід гарну бесіду й добре слово.

Напевно всім доводилося спостерігати за красою ранкового неба.

На місці собору за словами за словами літописців було сільське поселення.

Погода за вікном говорить що настала глибока холодна осінь.

Осінь ходить по краю, та виганяє птиць із гаю.

Сміються в сонці золотому річки, і села, і поля.

Здраствуй, моя хато!

Засинає місто після праці під нічною ковдрою.

І земля, і вода, і повітря - все поснуло.

На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей.

Десь там матуся в обіймах втоми виходить зустрічать мене на шлях.

Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу.

Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях.

Настали осінні, тихі та смутні дні, коли сонце світить і не грає.

Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінявими ярами.

Намалюй, зимова нічко, білосніжні сни.

Олесь смирно стоїть біля порога слухає.

Гляди ж сину річкою не йди.

Олесь любить зиму. 

Дивись хата виходить з бовдура дим валує.

Диво дивнеє на світі з тим серцем буває!

Мабуть руїну та буря зробила?

Його репліки і пропозиції були якраз до речі.

На станції Гребінка у вагоні, нарешті, попросторішало.

Кажуть, сніг на полі – хліб у коморі.

На щастя, підходив Андрій.

Місяць видно і сьогодні із-за хмар не вигляне.

Він на жаль сьогодні не приїде.

 Через шибку видно місяць.

Київ, Черкаси Запоріжжя розташовані на берегах Дніпра.

Улітку ми відвідали і Феодосію, і Ялту, і Судак.

 Улітку ми відвідали і Феодосію і Ялту, і Судак.

роль другорядних членів речення

не є членом речення

роль головних членів речення

роль головних і другорядних членів речення

слово або словосполучення, яке відповідає на питання всіх відмінків.

слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються.

 слово або сполучення слів, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? котрий?

Здрастуй, рідна школо!

Здрастуй, доню!

Україно моя, мені в світі нічого не треба.

виступають підметом

не виступають членами речення

виступають означенням

  виступають присудком