Синтаксис простого речення. Головні та другорядні члени речення

Лиш боротись - значить жить.

Мудрість народжує прагнення зрозуміти.

Хлопці вирішили нікуди не рушати з Хрещатика.

Їдьмо в Карпати кататися на лижах.

Мати наша була сивою.

Нарешті настав час розлучатися.

Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки.

Хлопці вирішили нікуди не рушати з Хрещатика.

Їдьмо в Карпати кататися на лижах.

Незабаром після дощу прибігли діти в ліс збирати гриби.

Нарешті настав час розлучатися.

Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки.

Хлопці вирішили нікуди не рушати з Хрещатика.

Я мрію покататися на лижах.

Незабаром після дощу прибігли діти в ліс збирати гриби.

Лиш боротись - значить жить.

Мудрість народжує прагнення зрозуміти.

Хлопці вирішили нікуди не рушати з Хрещатика.

Їдьмо в Карпати кататися на лижах.

Мати наша була сивою.

Співпереживати та допомагати іншим - це, напевно, головне завдання будь-якої людини.

Співпереживати та допомагати іншим - це, напевно, головне завдання будь-якої людини.

Співпереживати та допомагати іншим - це, напевно, головне завдання будь-якої людини.

Співпереживати та допомагати іншим - це, напевно, головне завдання будь-якої людини.

Співпереживати та допомагати іншим - це, напевно, головне завдання будь-якої людини.

означенням

обставиною

додатком

підметом

присудком

З середини прекрасної лілеї вихопилися щупальця й оповили руки й ноги дівчинки.

Усяке птаство здається можна було прямо викосити в траві.

До тебе моя річечко ще вернеться весна а молодість не вернеться не вернеться вона

Осінній смерк і хрест й зів'ялі квіти ось відповідь на всі твої питання.

Минає рік і два, і три роки минає, а там уже й червертий стікає.

Люблю тваринку, і травинку, і сонце завтрашнього дня.

Книжки лежали на підвіконнях і на табуретах, і на спеціальних полицях, і просто на підлозі.

Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

Хотілося їсти та Климко беріг окраєць хліба на майбутнє.

означенням

обставиною

додатком

підметом

присудком

І це повітря і лози і зів'яла трава усе це мимохіть нагадувало про щасливі хвилини життя.

Ті пісні мене навчили поважати труд людський шанувати Вітчизну жити чесно.

Ніщо на світі не зможе ніколи мені замінити рідної землі отчого дому дружньої підтримки та любові рідних.

В очі полізло різне зілля копитняк материнка звіробій усе що зажди збирала бабуся.

Наближення зими в усьому серце чує і в шелесті трави у вітрі у стежках.

У щастя людського два рівних є крила троянди й виноград красиве і корисне

У селі в бабусі все мене цікавило коні корови вози коса город усеньке її господарство та господарства сусідів.

На вершечку гори та у видолинках скрізь панувала тиша.

  Знаєш що буде коли розпочнеться зима?

Теплом дихала настояна на квітах і травах земля радісно щебетали пташки.

  Збираючись у дорогу обов'язково беру з собою грудочку рідної землі.

  У густому лісі посплітали свої гілки старовинні дуби сосни і ліщина.

Розум моя дівчинко окраса для людини.