Синтаксис складних, односкладних речень та речень з відокремленими членами

Надію в серці привітаю, тихенько-тихо заспіваю.

Ті намистини виготовлялися з тоненького скла.

За стіною голосно сміялися.

І все на світі треба пережити...

Школу ремонтують щороку.

Умій сказати, умій і змовчати.

Небо сповнилося веселим лелечим гомоном.

Всі шляхи позамітало в полі.

Тепер йому захотілося спокійно напитися, і він пішов по сизій косі затоки.

З дерева зірвалася грушка, застрибала по гіллі, упала на кореневище, і знову - благословенна тиша.

Вода у неглибокому колодязі виявилася справді смачною, і нікуди вже далі йти мені не хотілося.

Тоді вона часто хворіла, і йому хотілося добути для неї сонця й запашного літа.

Хоч ішов на спад вересень, сонце пекло немилосердно.

Де-не-де біля вирв синіє полин чи кущиться чебрець.

Руки її то перебирали новий одяг, то вже між її темних пальців текли разки старовинного намиста.

Перед світанком вовк насторожився: здалеку почувся скрип коліс.

Я стою посеред хати, не знаючи, де й що шукати.

Летять з гори санки і гринджолята, в очах мигтять занесені тини.

То іволга у пісні їх дзвенить, то хлопчик, друзів кличучи, свистить.

А ранок стрівав їх холодним дощем, і пакав десь вітер в саду за кущем.

Щоб затримати якнайдовше цвітіння, утримуйте рослини в якомога нижчій температурі або принаймні виносьте на ніч до прохолодного приміщення.

Михайло якраз натрапив на ту розмову чи суперечку, встряв у неї й почав доводити інспекторові, що він не має права лаяти учнів, і сказав щось образливе для самого інспектора.

Навкруги стояла глибока тиша, вона не тільки заспокоювала, а й надихала мене.

Я опустив руку з чирям у воду, але воно навіть не нахилилося до води, серед якої виросло.

У лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням.

Розглянувши ваші пропозиції, ми даємо свою згоду.

І навіть у темній темниці мене, вільного гетьмана, не зламати ворогам.

Здоровенна самиця, грізний екземпляр уссурійського тигра, лежала на снігу.

Приходив овіяний духом полів свіжий як дика квітка.

Місто сприймається ним як нерозривний єдиний витвір.

Книга розійшлася великим тиражем як справжній бестселер.

Твоє журливе "ку-ку" спливало як сльози по плакучій березі.

Підеш собі, зажурившись, гаєм по долині.

Він дивився на неї, метаючи громи.

А Григорій, зніяковівши, зв'язав мотузку посередині, прив'язав до хлівця і, не оглядаючись, пішов собі.

Незважаючи на повних п'ятдесят, у його вдачі було щось безтурботне, навіть хлоп'яче.

Омиті росами, квітки розтулюють повіки.

Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі.

Невідомий нікому, сідаю на лавку.

Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив.

Усяка пташечка радіючи співала.

Учися чистоти і простоти і стоптуючи килим золотий забудь про вежі темної гордині.

Остап стояв вагаючись.

На кладці обнявшись стояли дві дівчини.

Катруся відповіла правильно на всі запитання й не повторюючи правил.

Сашко розслабився почиваючи на лаврах.

То була картина намалювавши яку відчуваєш гармонію.

Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги.