Складне речення. Пряма мова. Діалог

Дядько Роман викохав садок.

Зійшли сніги, шумить вода.

Джерело дужчало, набирало сили.

Ой не сійтесь, сніги.

Василько підвівся¸ побіг до саней.

Задзеленчали дзвоники в садочках, радісно горіли ліхтарі.

Тріснув останній корінець, і пеньок нахилився убік.

Тут швидко зникло все: і човен, і постать матері.

Почувся важкий тупіт¸ і зубри вийшли на галявину.

Насунули дощові хмари і оповили небо.

Співає день, співають клени, співає сонна далечінь.

Шумить, і шепче, і тривожить зрадливий дощ.

В повітрі дощ і гречка пахне тепло.

Гуляють хмари сонце спить.

Всі, позадирали голови і стежили за польотом кульки.

Зірвався вітер, і у сквері почався листопад.

Добрі господарі радили восени будь щедрим а взимку ощадливим.

Згадую я в дитинстві босим любив вибігати із хати.

Я подумав що то пронеслась ворона.

Кажи негайно признавайся.