Складне речення. Розділові знаки у складному реченні

Старенька жінка вносила соломки і, вся залита сяйвом золотим, чогось палила у печі іконки, поцілувавши кожну перед тим

Десь попереду загурчали двигуни і почулася пісня

Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі

Почав накрапати дощ, і роботу довелось припинити

Холодні зірки мерехтіли в нічному небі і зберігали таємниці вічності

І коли я повертаюсь додому, мене першими зустрічають осокори край села

Може, на цей раз поталанить?

Прочитавши текст, дай відповідь на питання

Люблю, коли цвітуть сади

Хоч світило сонце, але було ще холодно

Втомлені далекою дорогою, подорожні відпочивали на узбіччі

хоч була пізня осінь

все раділо літньому дню

і на небі не було ні хмаринки

соняхи тягнулися до сонця

коли вони увійшли в село

Пройшли чимало, щоб дійти до мети

Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі шторм утих

Якби ви вчились так, як треба, той мудрість була б своя

Повертаюся додому, аби розвіяти сум і тривогу

Коли прилітають журавлі, настає справжня весна

Людина в небезпеці, коли вона бездуховна

Двір огороджено так, що машини не заїдуть

Густо ріс очерет, що на березі старого озера

Вода розлилась, так що дістатися до села не було можливості

Було пізно, так що людей на вулиці майже не було

Було холодно, дарма що календар показував тільки вересень

Нам подобається морозиву, яке щедро поливають шоколадом

У вітальні стояв стіл, який застелили вишитою скатертиною

Нам розказали про дерева, які ростуть переважно біля водойм

Люблю читати книжки, які створено за реальними подіями

Обійшов усе навкруги ніде немає нікого

Рада зірка зійти чорна хмара не дає

Пам"ятай усе буде добре

Світить сонце, щебечуть птахи

Назвався грибом лізь у кошик

Він непокоївся потяг затримували

І він побачив сон розкішне сонце ставало над степом

Закрався вечір одшуміла праця

Гамір умить стих пролунав дзвоник на урок

Зрубав дерево посади два

Запам"ятай життя це бумеранг

Ну хто не грав його і хто його не слухав?

Сонечко вийшло з-за хмари і на галявині стало веселіше

Без Слова немає обнови і часу мертвіє відлік

Сичі в гаю перекликались та ясен раз у раз скрипів

Таке розкішне небо і така прекрасна погода!

Над полем співали жайворонки і день був у розпалі

У гущавині заростей, де повітря стояло непорушно, було душно

Народ, що не знає своєї історії є народом слівців

Хоча земля ще й не висохла після дощу, проте косарі поспішаючи впоратися з урожаєм, уже таборилися

Мабуть, тому що село біля річки близько, таке все свіже, зелене та яскраве

Праворуч, позначаючи обрій, порскають іскрами вогненні острівки - то горять селища

Сонце й повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок з-під снігу так свіжо виглядає, що здається, надворі - весна