Складне речення. Складносурядне речення. "Весняна мелодія"

А) На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло (М.Рильський); 

Б) Настане літо; жовтий цвіт укриє липу до вершини. (Я. Щоголів.); 

В) Повітря тремтить від спеки й у срібнім мареві танцюють далекі тополі (М.Коцюбинський); 

Г) Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина. (В.Сосюра); 

Ґ) Після довгих зимових місяців люди під ясним сонячним світлом виходили оглянути свої левади, вдихнути на повні груди свіжого повітря (Р.Кобальчинська).

А) Душно й солодко пахне в низовому бабиному садку тернів цвіт, гудуть у ньому бджоли з теплого, підсонячного боку та оси, що прилітають сюди з лісу попастися. (Гр. Тютюнник); 

Б) Вечір був. І цвіли під вікнами мальви. (Л. Костенко); 

В) Навесні тут розливається вода, зеленіють, розвиваючись, дерева, прилітає птаство, зацвітають квіти в лугах (Є. Гуцало); 

Г) Напевно, перше поетичне слово на землі виникло саме тоді, коли людина була зачарована дивами природи, весною – бажаною, очікуваною гостею, що її закликали піснями-веснянками. (Р. Кобальчинська);

Ґ) Виглядали весну рано-вранці, до схід сонця, вибігали на горби, ставали на воротах, лізли на дах комори чи клуні і запрошували її піснями. (Р.Кобальчинська).

А) дивуючи буянням розкішної природи; 

Б) і тепло з собою приносила; 

В) ніби молода зеленоока дівчина у пишному вінку; 

Г) і природа починала оживати; 

Ґ) і надихала серце мріяти.

А) То квітка зі сходом сонця з'явиться, то травичка між яблунями випростана (О. Аврамчук); 

Б) Люблю весну, та хто її не любить… (В. Сосюра);  

В) Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді! (Вал.Шевчук); 

Г) Земля тремтить у млості і ронить пелюстки, і невідомі гості

злітаються в садки. (М. Рильський); 

Ґ) Я іду до гаю, і в блакить безкраю серце моє лине  й птицею співає про весну чудесну на моїй Вкраїні. (В. Сосюра).

А) Добре знати зимою, що навесні ти побачиш обличчя трав, які повмирали під саваном​ білих снігів. (Є. Гуцало); 

Б) Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка? (М. Стельмах.); 

В) Хто чув, як рано навесні земля пробуджується в сні, або – як в літні місяці колишуть жито вітерці? (О. Підсуха); 

Г) Діти та дорослі дякували весні за тепло, славили її співами, дарували печених «соловейчиків», «голубочків» (Р. Кобальчинська); 

Ґ) Весна вдягла у зелень віти в дуба, уже курличуть в небі журавлі. (В. Сосюра).

А) Щодень приносив лагідніші подихи вітер і зазеленіла на пагорбах земля. (М.Олійник); 

Б) Хоч була рання весна, але надворі вже було гаряче. (І. Нечуй-Левицький); 

В) Пробуджувалася земля, оживала природа, а з нею – радісні вимріяні надії і клопоти хліборобів. (Р. Кобальчинська);  

Г) А над цим ставом дві берізки розчісують коси на весну та ще осика молоденька, спородивши десь минулої ночі свій пухнастий цвіт, уже тремтить за його долю (М. Кравчук); 

Ґ) На Україну подивлюсь – і любо серце одпочине. (Т.Шевченко).

А) Земля цвіте і росами зоріє (Г. Гайворонська); 

Б) Легенький вітерець пробіг по вершечках дерев і вони озвались враз тихо-тихо й ніжно (Н. Гордієнко-Андріанова); 

В) І линула полем жайворонкова пісня і насолоджувалося серце степовим простором і милувалися очі степовою зеленавістю (А.Малишко); 

Г) Сонце встане то й ранок настане. (Нар. тв.);  

Ґ) Встала й весна чорну землю сонну розбудила уквітчала її рястом барвінком укрила і на полі жайворонок соловейко в гаї  землю убрану весною вранці зустрічають. (Т. Шевченко).

А) І знову джміль розмружить квітку і літо гратиме в лото. (Л.Костенко);  

Б) Проминаємо густі зарості і очам відкривається рівний та широкий лан (Ю. Збанацький);  

В) Скоро проліски з-під снігу глянуть синіми очима і повіє теплий вітер над розкованим Дніпром. (В. Сосюра); 

Г) Буде чисте небо ніжне і привітне і земля вбереться в золоту красу. (С.Жадан.) 

Ґ) Поговорю з деревами і стане душа легенька мов кульбаби цвіт. (Н. Поклад.).

А) В одну мить розсунулося небо і стали ближчими зорі. (Ю.Мушкетик); 

Б) Тієї весни рано прокинувся ліс і озвався до сонця дубами (В.Кучер); 

В) За селом знов шелестіли хліба й пахло полином (А.Головко); 

Г) Сонце там ніколи не заходило, день не згасав, не вщухали пташині співи… (М. Олійник); 

Ґ) Хай трава не в’яне і під вітру свист знов зеленим стане пожовтілий лист! (В.Сосюра).

А) По узліссі і на галявині зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. (Леся Українка).



Б) Ще хвиля і сплеснуть рожевими крильми гобої та скрипки. (М.Рильський.)

В) Шепче щось берізка в дуба на плечі й вітер вербам коси ніжно розплітає і спадають роси зоряні дощі. (С. Жадан.)

Г) Весна уже торкнулася своєю чарівною паличкою до природи і та відгукнулася чудовим пробудженням. (власна творчість).

Ґ) Люблю тюльпанів цвіт багряний і на світанку у росі вдихаю подих їх весняний і зір купається в красі. (Г.Хорташко.)

А) складносурядне речення, частини якого з’єднані сурядним протиставним сполучником і виражають протиставлення; інтонація переліку. 

Б) складносурядне речення, частини якого з’єднані сурядним розділовим сполучником і виражають зіставлення подій; інтонація зіставлення. 

В) складносурядне речення, частини якого з’єднані сурядним протиставним сполучником і виражають зіставлення подій; інтонація зіставлення. 

Г) складносурядне речення, частини якого з’єднані сурядним єднальним сполучником і виражають зіставлення подій; інтонація переліку. 

Ґ)  складносурядне речення, частини якого з’єднані сурядним протиставним сполучником і виражають чергування подій; інтонація переліку.

А) 1;     

Б) 2;

В) 3;

Г) 4;

Ґ) 5.