Складне речення. Його види.

Кома

Тире

Двокрапка

Крапка з комою.

Розрізняють три види складносурядних речень: зі сполучниками єднальними, протиставними та розділовими.

Складне речення має дві або більше граматичні основи.

У складносурядному реченні одна частина головна, а друга — підрядна. 

Складні речення поділяються на сполучникові і безсполучникові. 

Вони робили собі курбало у потоці, глибоке місце, і, роздягшись, бовталися в нім.

Він пострибає.

Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова тінь.

Пісні, здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях.

Над берегом послався невеликий, густо зацвічений білою ромашкою луг.

Неволя, як той чад, задурманила людям голови.

Гаснуть у плавнях комети, тихо вмирає на заході ніч.

Межи зеленими килимами біліє гречка, наче хто розіслав великі шматки полотна білити на сонці.

На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли.

Коли тебе в саду стрічаю, сад квітне знову і цілий світ пісні вплітає в твою розмову.

Тим часом обважнілі садки півдня осипались абрикосами,

земля вже ними була встелена, що й ніде ступити.

Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним.

хто? що?

який? яка?

кому? чому?

скільки?

Так

Ні

Коней пустили на прибережні луки, яких ніколи не торкалася коса.

Чому ж стоїш без руху ти, коли весь світ співає?

Коли за все візьмешся, то нічого не зробиш

А де нема любові і страждання, там не живе, не б´ється і життя…

Оддалік, де жита вигнались на рівнинах, плив комбайн.

…красою лісового пейзажу.

…коли б побачили цю метушню.

…коли проходили повз Збаразького замку.

безсполучникові та складносурядні

складнопідрядні та безсполучникові

односкладні та двоскладні

складнопідрядні та складносурядні

одна

дві

три

чотири

бо хочу отримати гарну освіту

і тому щодня наполегливо готуюсь

так що не маю часу на розваги

коли завершу одинадцятий клас

Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.

Де обрії гойдалися вітрами, осінній ранок барви розливав.

Мені ввижається, що з тих іскорок встають водограї.

За гречками, в долині,  де ніжним плетивом ткався сивий туман, – показалось село.

Бліде небо мигтить зірами до блакиті, що оповила степову далечінь.

Люблю слухати, як гудуть бджоли.

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.

Лиш коники в траві сюрчали та марево хилилось до землі.

Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.

Немає такого дерева, щоб на нього птахи не сідали.

коли ми повернулися додому.

як і очікуваного декілька днів сонця.

хоча за прогнозом й обіцяли.

проте клекотав сильний прибій.