Складне речення з різними видами зв'язку. Пряма мова (Підготовка до ЗНО)

На покуті залитий сонцем під сліпучою синявою неба сидів старий Чумак (І. Багряний).

Відпахла липа білим цвітом злита і покотилася гроза аж до плачу (М. Вінграновський).

Гілля й молоді деревця зрубані в цей день для оздоби двору й хати називають клечанням (О. Воропай).

Від холодного яру Максим входить у сад і чує потріскування обважнілого від плоду дерева (М. Стельмах).

Далеко-далеко на півдні засиніли смугою гори вкриті лісом (І. Нечуй-Левицький).

У наш час колядування щедрування й засівання відроджуються як звичай висловлювати добрі новорічні побажання (Н. Шумада).

Він саме цвів великими золотими гронами як у попа на ризах… (О. Довженко).

Зайшов за мене як за чорний обрій (Л. Костенко).

Спливло життя як листя за водою (Л. Костенко)

Перелузали зиму як насіння удвох одні на тій-таки печі (Л. Костенко).

Зо всіх куточків: зі стін, з вікон, з долівки і з мене самого — вставали згадки дитинства і пливли передо мною (М. Коцюбинський).

Тиша була наповнена всякими звуками — і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестом стиглого жита (М. Коцюбинський).

А місяць все такий же, — і молодик, і повен, і серпик, і рогалик, і місяць, як діжа (Л. Костенко).

Коли стояли в резерві, він майже ніколи не вилазив із нарядів, і в нього вічно було щось відірване, ґудзик від шинелі, або хлястик, чи підошва від чобота.

Приготувала ти гірке та сиве зілля — ковилу, кермен, полин-траву (М. Доленго).

Якісь недопалені книги заблуканий місяць знадвору холодним пальцем гортав (Л. Костенко).

Мені видно легке гойдання всіх трьох крислатих хребтів м’яких вовнистих й звіряче сильних (М. Коцюбинський).

Яка стоїть немов свята та божа (Л. Костенко).

Іван сидів з похиленим чолом (Л. Костенко).

Леліє даль волога і блакитна (М. Бажан)

Щоб затримати якнайдовше цвітіння, утримуйте рослини в якомога нижчій температурі або принаймі на ніч виносьте до прохолодного приміщення.

Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце.

Я опустив руки з чирям у воду, але воно навіть не нахилилося до води, серед якої виросло.

Михайло якраз натрапив на ту розмову чи суперечку, встряв у неї й почав доводити інспекторові, що він не має права лаяти учнів, і сказав щось образливе для самого інспектора.

Я так захопився літніми принадами, що перестав співати й забув навіть, що стою у церкві.

Я дивлюсь у велике широке вікно, крізь яке було видно не тільки західну частину міста, але й дальні, осяяні ясним весняним сонцем гаї та діброви понад річкою Ворсклою, і укладав собі літні плани.

Мати, що якраз готувала сніданок, мимоволі задивилась на ранкове світло: нічого кращого в світі немає за схід сонця!

І от над хмарами урочисто, густо обізвалася мідь, вона злякалася на позолочених церковних хрестах гайвороння і всюди-всюди порадувала босоноге школярство.

Тут росли колючі кущі терну, шипшини та глоту, красувалися й дозрівали на вітах ламкої крушини темно-червоні ягоди, що їх у народі звуть вовчими.

Весну, либонь, зачарували, а тепер вона чекає й не може дочекатись на слово, яке відразу ж випустить її на волю.

Ще дивен дим, і хата ще казкова, і ще ніяк нічого ще не звуть.

Ось мати ступила вбік, і тепер кругла таріль сонця засріблилась у густій блакиті, а довкола материної голови вже не іскрився й не мерехтів німб.

Сина мати будить не зважується: пізно ліг, хай ще поспить.

Позеленіли вікна, повітря стало бузково-синім, і верхівки тополь вигойдувалися на поривчастому вітрі.

Ранок вітряний, буйний, від заводів західний вітер жене розпатлані дими, сонце над садками не такої ясності, як учора.

Село також у тумані, але з гори видно, як сонце прудко біжить десь із поля.

Вона мені колись сказала «Я тебе ніколи не покину».

Лисичка, хитро примружившись казала: "А ти, Вовчику, сядь , хвіст в ополонку і лови рибку".

«А на Запорожжі кошовий Сірко помер»,— занотовував для пам’яті поколінь самовидець.

Зараз, коли довго нема звістки з фронту, міркую: "Ну хоч би одне слівце почути..."

"Київська міська рада пропонуватиме обмежити використання в магазинах поліетиленових пакетів", - повідомляє прес-служба відомства.

У повідомленні зазначено: "Погоджено проект рішення щодо зменшення використання поліетиленових пакетів у магазинах та інших місцях продажу товарів".

"Продавці мають запропонувати альтернативу поліетиленовим пакетам, - зазначає розробник, а далі пропонує: - Це можуть бути біологічні полімерні чи паперові пакунки, багаторазові торбинки тощо".

"Щороку в масштабах ЄС на смітниках виявляють вісім мільярдів поліетиленових пакетів, - мотивують це рішення чиновники - тобто на одного європейця припадає 200 одноразових пакунків за рік".

"Частина пакетів потрапляє до Світового океану з катастрофічними наслідками для морської флори та фауни", - додає автор проекту Костянтин Яловий.

Телеведуча повідомила про великі відкриття в галузі науки .

Телеведуча повідомила що є про великі відкриття в галузі науки .

За повідомленням телеведучої відбулися великі відкриття в галузі науки.

Відбулися великі відкриття повідомила телеведуча.

Словами: "Від кларнета твого - пофарбована дудка зосталась" Євген Маланюк характеризує пізнього Павла Тичину.

Композицію роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" О. Білецький характеризував як "будинок з багатьма прибудовами й надбудовами"

Е. Золя написав колись палку статтю "Що я ненавиджу", яка закінчується так: "А тепер ви знаєте, що я люблю, до чого відчуваю пристрасну любов ще з юних літ".

"Слова - полова, але вогонь в одежі слова!..." - писав Іван Франко.

М. Рильський наголошував, що "не тільки в художній літературі, а й у кожному слові людському увага до мови - доконечна річ для того, щоб думка знайшла свою справжню кришталеву форму".