11-В клас. Самостійна робота. Складні речення. Сполучникові та безсполучникові речення.

за допомогою сполучних слів

за допомогою інтонації

за допомогою змісту

завжди є

немає

залежить від змісту речення

це просте речення з однією граматичною основою

дві граматичні основи

три граматичні основи

Насправді ж людина неповторна в усьому: і в найвищому щасті, і в горі, і в біді, навіть у дурощах своїх.

(П. Загребельний).

Все густіші на душі тумани, все лютіша на душі зима.

(Т. Мельничук).

Ніч запропонувала дивну забаву – змусила мільйон зірок шукати собі на землі люстерко (Люко Дашвар).

Зорі крізь щілини в клуню дивились поглядом тихим, далеким, глибоким: холодно вночі усім одиноким (Л. Костенко).

А за вікном коротке літо, і пахне кава полином (Г.Овсієнко)

Лунко гриміли громи, і злі блискавиці змигували (І.Корсак)

Ще не вмерла України і слава, і воля, ще нам браття молодії усміхнеться доля (П.Чубинський)

Черемха і мята, і чебреці пахнуть під вікном.(Б.Лепкий)

Зрадів ліс, бо почався дощ.

Коли ідеш удвох, то дорога коротша.

Знаю: весна буде рання.

Мені все подабається: село, люди, природа

1Г 2Д 3В 4А

1А 2В 3Г 4Д

1Б 2А 3Д 4В

1 В 2Д 3Г 4А

1Г 2В 3А 4Д

1Д 2Г 3В 4Б

1А 2В 3Б 4Д

1Б 2Д 3А 4Г

1Б 2Г 3Д 4В

1Г 2Б 3Д 4А

1А 2Д 3Б 4В

1Б 2В 3Г 4Д

 Здоровий садок слався зеленими хвилями за домом на гору, скільки можна було скинути оком.

Як тільки займеться десь небо з другого боку, встає зараз червоний туман і

розгортає крила.

Твій мужній голос музикою лине, як плескіт хвиль і сяйво без зірок.

Пташки, що влітку так співали, у ірій вже повідлітали.

Всі слова на світі замалі, щоб дзвеніти з краю в край.

Дарма що стояло тихе сонячне безвіття, листя тріпотіло на деревах вздовж

шляху.

Якщо взявся іти, кінця ти доходжай.

Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька

Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.

Їдь, кобило, хоч три дні не їла.

Коли почав орати, то в сопілку не грати!

Робив старанно, так що не причепишся.

Купив чи продав, аби поторгувався.

Якщо обрид тобі хто, позич йому грошей.

Прославився, так що на люди вийти сором.

Не все другу знати, що на серці в себе мати

Щоб перебудувати світ, треба бути сміливим і сильним.

Національна своєрідність зближує нації, а не роз'єднує їх.

Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки.

Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.

Ледь почав з полів злітати сніг, я опинився в наймах.

Як упав же він з коня та й на білий сніг, "Слава!", "Слава!" покотилось і лягло до ніг.

 Вівця вміє знайти собі поживу навіть там, де, здавалось би, нічого їстівного немає.

Поставив башту він на млиновій покрівлі, щоб увінчать себе у гордій тій будівлі.

як хвилюється в шторм море.

ніби солов'їха в гаю щебетала.

ніби в нашому ставку живе сом.

наче підручники видаватимуть завтра.

Я певен, що кожен творитиме добро.

Щоб дух двокрилля не схолов, у мені живуть і гнів, і радість.

Здається, що вже не вмістить людського стогону земля.

 Тим загибелі нема, кому світять ідеали.

 розкидаючи рожеві плями по піску.

і тепло разом із собою забирало.

і надворі починало вже темніти.

і накладало ніжні сліди на берег.

У кожному готовому набої не тільки витрачена моя енергія, а й якась невловима частка самого мене.

Півень стояв на порозі у хліві, стріпував крильми, наче поривався летіти понад

мерехтливим сяйвом снігів.

Мар’янка, сидячи обабіч дороги, гірко плакала, утираючи сльози рукавом, від

того, що відстала від валки, загулявшись у лісочку.

Вийшов на сизу піщану косу і, струсивши воду, знову заіржав грізно та бойовито,перегукуючись із громами.

і перетворив галявину на строкатий візерунок.

а вечір видався дивовижно теплим.

дарма що була середина жовтня.

залишивши на ній неприкриті плями.