Словник Лаврентія Зизанія (1596 р.), «Лексикон» Памви Беринди (1627 р.).

розділ мовознавства, пов’язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад

розділ граматики, що вивчає граматичну будову словосполучень та речень у мові.

сукупність слів якоїсь мови чи діалекту та словниковий склад мови письменника (чи художнього твору) — словниковий склад мови.

тлумачному

орфографічному

орфоепічному

етимологічному

"Новий тлумачний словник української мови"

"Словар української мови" Б. Грінченка

"Лексис" Л. Зизанія

11-томниі "Словник української мови"

"Словар української мови" Б. Грінченка

"Лексис" Л. Зизанія

інформативну, нормативну

естетична, виховну

мислетворчу, естетичну

комунікативну, номінативну

фразеологічні, енциклопедичні

словник професіоналізмів та діалектний

тлумачні, орфорграфічні, орфоепічні, етимологічні,словотвірні, лексичних груп, спеціальні 

наука, яка розробляє методи опису друкованих творів, складання їх покажчиків та оглядів різного призначення

публікація, у якій обговорюється та оцінюється літературний чи науковий твір, театральна вистава, фільм, виставка

короткий виклад змісту книги, статті, розробки, звіту тощо

розділ мовознавства й літературознавства (поетики), що вивчає функційно-стильові засоби мови та їхнє застосування

Памво Беринда

Лаврентій Зизаній

Борис Грінченко

правильне написання слів

правильний наголос у словах

походження слів

тлумачення слів

одномовні й двомовні

тлумачні й перекладні

граматичні й філологічні

енциклопедичні й філологічні

1

2

3

4