Службові частини мови. Повторення.

Прийменник — незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника та займенника від інших слів.

Прийменник — незмінна повнозначна частина мови, що вживається для зв'язку однорідних членів речення.

Прийменник — незмінна службова частина мови, що вживається для зв'язку частин складного речення.

Прийменник — незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

Незалежно/від, на/перед, з/під, за/ради, з/за.

По/між, згідно/з, під/час, в/продовж, з/поміж.

В/наслідок, до/вкола, в/здовж, на/вколо, що/до.

На/впроти, у/зв'язку/з, поруч/з, з/метою, з/посеред.

За/для, відповідно/до, незалежно/від, о/крім, по/за.

Бо, тому що, оскільки, якби, дарма.

Бо, та, проте, начебто, ніби.

Але, мов, як, щойно, якщо.

Хай, ні...ні, ледве, й, однак.

Ледве, дарма, хай, нехай, бо.

Бо, тому що, у зв'язку з тим що, оскільки, через те що.

Коли, як, та й, через те що, коли б.

Як тільки, якби, аби, хоч, для того щоб.

Причинові, часові, умовні, мети, єднальні.

Часові, умовні, мети, порівняльні, розділові.

Причинові, часові, умовні, мети, допустові, порівняльні, з'ясувальні.

Мети, допустові, порівняльні, з'ясувальні, часові.

Часові, умовні, причинові, єднальні, допустові, з'ясувальні.

Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними.

Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів речення.

Сполучник — службова повнозначна частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними.

Сполучник— службова частина мови, яка виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

Із/за, з/під, з/попід, з/поміж, з/посеред.

З/поза, з/за, в/наслідок, по/при, не/зважаючи на.

За/для, за/ради, по/серед, по/руч, в/наслідок.

Незалежно/ від, згідно/з, під/час, відповідно/до, з/понад.

Не зважаючи на, з метою, задля, посеред, з-поміж.

Внаслідок, з-перед, з-поза, з-поміж, заради.

Поміж, окрім, навкруги, поруч з, із-за.

З-посеред, з-над, незалежно від, за винятком, в супереч.

Попід, понад, попри, поперед, з-попід.

під, себе, старанно, прочитана;

але, не, попід, біля;

нехай , з-поміж, виконуючи.

 чи, однак, хоч;

або, не тільки — але й, проте;  

 та, й, якщо;

ніби, аж, щоб.

тож, отож, дарма що;

неначеб-то, як би, колиб; 

незважаючи на те що, або що, дарма що;

після того як, наче, утім.