Соціальні зміни . Хрущев ЗНО

заборона робітникам і службовцям самочинно змінювати місце своєї роботи

упровадження державних позик і збільшення присадибних ділянок колгоспників

створення сфери побутових послуг і системи громадського харчування

ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва

сприяло русифікації системи освіти в УРСР.

суперечило Закону «Про мови в Українській РСР».

створювало умови для дискримінації російської мови.

відновлювало практику політики «українізації» 1920-х рр.

переконати суспільство в необхідності ведення здорового способу життя

пропаганди успіхів однієї з кампаній, здійснених у сільському господарстві

мобілізувати колгоспників на здійснення відбудови народного господарства

продемонструвати молоді престижність та почесність праці жінок-колгоспниць

нерозуміння окремими керівниками необхідності впровадження в сівообіг окремих сільськогосподарських культур

пропаганду успіхів однієї з кампаній, здійснених у сільському господарстві

неувагу партійно-радянських керівників до освоєння цілинних земель

нестачу в магазинах продовольчих товарів першої необхідності

Заборона робітникам і службовцям самочинно змінювати місце своєї роботи.

Упровадження державних позик і збільшення присадибного господарства колгоспників.

Ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва.

Створення сфери побутових послуг і системи громадського харчування.

Установлення щомісячного авансування та пенсій за віком для колгоспників.

Підвищення рівня оплати праці, упровадження п’ятиденного робочого тижня.

створення вільних економічних зон на базі республіканських підприємств

ліквідації директивного планування та впровадження госпрозрахунку на підприємствах

упровадження системи рад народних господарств (раднаргоспів)

ліквідації союзних і утворення республіканських галузевих міністерств

стрімке збільшення виробництва сільгосппродукції.

ліквідація аграрного перенаселення.

подолання наслідків голоду 1946-1947 рр.

руйнування колгоспно-радгоспної системи виробництва.

прийнято з міркувань економічної доцільності.

ухвалено з метою забезпечення лояльності української політичної еліти до союзного керівництва.

передбачало створення головної військово-морської бази СРСР.

сприяло залученню іноземних інвестицій в економіку півострова

приурочено святкуванню 300-річчя Переяславської ради.

наголошувало на захисті прав і свобод кримських татар.

визначало статус півострова як адміністративно-територіальної одиниці республіки.

М. Хрущова

Л. Брєжнєва

Ю. Андропова

М. Горбачова

спрямування течії Дніпра в інше русло.

реалізації однієї з «надпрограм М. Хрущова».

поліпшення економічного стану півострова.

унаочнення дружби між українцями й кримськими татарами.