СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

це - сукупність смислів і значень, якими люди керуються у своєму житті

це поняття, якими люди керуються у своєму житті

це сукупність правил, якими люди керуються у своєму житті

Античний, філософський, соціологічний,

Антропологічний, філософський, соціологічний,

Антропологічний, філософський, соціальний

Б. Маліновському

Г.Совороді

Л.Костенко

ціннісні, нормативні, діяльнісні і поведінкові:

ціннісні, нормативні, дієві і поведінкові:

ціннісні, нормативні, діяльнісні і повсякденні

Специфічність.

Продуктивність.

Технологічність.

Стереотипність.

Інформативність. .

Нормативність.

Комунікативність. 

Специфічність.

Позабіологічність.

Продуктивність.

Технологічність.

Стереотипність.

Інформативність. .

Нормативність.

Комунікативність. 

Специфічність.

Позабіологічність.

Продуктивність.

Технологічність.

Інформативність. .

Нормативність.

Комунікативність. 

5

7

9

культура як соціальний инструмент

культура як соціальний феномен.

культура як соціальний спектар

особливості і механізми функціонування культури як атрибуту соціальної системи в конкретних соціально-історичних умовах.

особливості і механізми культури як атрибуту соціальної системи в конкретних умовах.

особливості і механізми функціонування культури як атрибуту соціальної системи

це комплекс знаків і форм, які чуттєво сприймаються і є носіями значень (смислів, ідеальних уявлень, принципів, позицій і тому подібне).

це комплекс знаків і форм, які чуттєво сприймаються і є носіями значень

це комплекс знаків і форм, які чуттєво сприймаються

це духовні орієнтири, які задають загальну стратегію поведінки індивіда в суспільстві.

це духовні орієнтири, які задають загальну стратегію поведінки

це духовніі орієнтири, які задають загальну стратегію поведінки індивіда в суспільстві та соціумі .

цілеполягання,  оцінювання, регулювання,спонукання

цілеспрямованість, оцінювання, регулювання,спонукання

цілеполягання,  оцінювання, регуляція,спонукання

це не властиві певній спільності уявлення про допустиму поведінку, поведінкові стандарти.

це притаманні певній спільності уявлення про допустиму поведінку

це притаманні певній спільності уявлення про допустиму поведінку, поведінкові стандарти.

Традиція

Норма

Санкція

Обряд (ритуал)

Традиція

Норма

це - універсальна структурна форма свідомості як такої.

це стародавня форма вираження людської свідомості

це стародавня історія про когось або щось

матеріальна, духовна, художня і фізична

матеріальна, духовна, соціальна і фізична

матеріальна, динамічна, художня і фізична

елітарна, народна, масова

елітарна, духовна, масова

елітарна, трудова, масова

відчуття дискомфорту, що виникає при зустрічі з новим і важким для розуміння підходом до справи. 

відчуття дискомфорту і дезорієнтації, що виникають при зустрічі з новим і важким для розуміння підходом до справи. 

відчуття дискомфорту і дезорієнтації, що виникають при зустрічі з новим і важким для розуміння людьми

Індивідуалізм – колективізм.

Мала дистанція нерівності- велика дистанція нерівності

Слабке усунення невизначеності – сильне усунення невизначеності.

Жіночність – маскулінність.

Індивідуалізм – колективізм.

Маленька дистанція нерівності- велика дистанція нерівності

Слабке усунення невизначеності – сильне усунення невизначеності.

Жіночність – маскулінність.

Індивідуалізм – колективізм.

Мала дистанція нерівності- велика дистанція нерівності

Слабке усунення невизначеності – важке усунення невизначеності.

Жіночність – маскулінність.

5

3

2

постфігуративний,посткофігуративний і префігуративний.

постфігуративний, кофігуративний і префігуративний.

фігуративний, кофігуративний і префігуративний.

метод спроб та помилок

метод вдосконалення

метод саморозвитку

психологічний підхід, що спочатку не визнає чітких дисциплінарних меж в рамках гуманітарного знання й пов’язаний з новим уявленням про соціально-культурну реальність, яка не надає великого значення автономії різних сфер і «підсистем» суспільства. 

теоретичний підхід, що спочатку не визнає чітких дисциплінарних меж в рамках гуманітарного знання й пов’язаний з новим уявленням про соціально-культурну реальність, яка не надає великого значення автономії різних сфер і «підсистем» суспільства. 

практичний підхід, що спочатку не визнає чітких дисциплінарних меж в рамках гуманітарного знання й пов’язаний з новим уявленням про соціально-культурну реальність, яка не надає великого значення автономії різних сфер і «підсистем» суспільства. 

взаємозалежність суспільств, які становлять сучасну людську цивілізацію, що постійно посилюється.

взаємовідносини суспільств, які становлять сучасну людську цивілізацію, що постійно посилюється.

взаємовигоду суспільств, які становлять сучасну людську цивілізацію, що постійно посилюється.

економічний процес, що призводить до масштабних політичних, соціальних і культурних змін.

фізичний процес, що призводить до масштабних політичних, соціальних і культурних змін.

політичний процес, що призводить до масштабних політичних, соціальних і культурних змін.

культурна спільність інтелігенції, західної і не тільки, серед якої формуються ідеї і погляди, норми і цінності, що виходять за вузькі національно-культурні межі

культурна спільність інтелігенції, серед якої формуються ідеї і погляди, норми і цінності суспільства

культурна спільнота інтелігенції, серед якої формуються ідеї і погляди, норми і цінності, що виходять за вузькі національно-культурні межі

Громадські (або соціальні) рухи

Волонтерські рухи

Політичні рухи