Спрощення (1) (№ 4 Л)

шантажис..чин, доблес..ний, влас..ний

гітарис..ці, безчес..ний, цінніс..ний

пропус..ний, прос..лати, щас..ливець

безрадіс..но, умис..ний, гус..нути

ненавис..ний, піс..ний, кіс..лявий

раптово хваснути

обласна радіокомпанія

усна народна творчість

швидкісний поїзд

контрастна пара

Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна.

Професор із лікарем зникли за дверима асистентського кабінету.

Немов шалені, то припадали до хвиль, то летіли вгору прудкі буревісники.

Він силкувався не хрустнути гілкою, не шелеснути листям.

Відбирав я тоді від наїзника коня Лебедя і вів його у партизанську стайню.

На кістлявих її плечах сіріє сорочка.

Мільйони іскор бризкнули з-під вістря.

А кіннота все мчала до беззахисних варшавських воріт.

Нещаслива годинонько, безталанна моя доленько!

Він прочитав козацьку грамоту й тепер дає до неї усні пояснення.

радістна посмішка

почестна відзнака

студенський квиток

баласні речовини

скніти від горя

Хрустнув лід – і я з ґринджолами у воду.

Додому тягла їх ностальгія і цілющий біль пізньої свідомості.

Вітер, немов перелесник грайливий, коси твої цілував жартівливо.

Батьки та матері гострили на його зуби, як на корисного жениха, особливо убогі.

Як докопаю, хворостняком затрушу.

У Миколи був злістний погляд.

Чесним, хлопчику, будь у труді, у навчанні, у дружбі.

Важкі й похмурі Карпати ніби тиснули на озеро брилами холодного каміння.

А на давнім пожарищі іскра братства тліла.

Він був моторний, совісний такий.

Бійці щедро кадили козячими ніжками – видано тижневу норму махорки.

Сірі виїзні коні, у яблуках, викотилися з густої імли й пішли чвалом.

У садку під грушею варилися пістні борщі з вушками, карасями.

Віють вітри перехресні й зустрічні, де ми любились – до саду й до хати.

На обличчі Сагайди появляється злісна гримаса, а губи починають дрібно тремтіти.

бряз..нути, бриз..нути, чотириміс..ний

журналіс..ці, тиж..невий, безкорис..ливий

сервіс..ний, тос..но, навмис..не

стис..нути, студен..ський, піз..ній

шіс..десят, реміс..ник, мас..ний

форпостна служба

вісниця добра

тоскно на душі

млостне зітхання

старий скнара

шісот мешканців

об’їздний міст

тиждневий план

протестантська віра

властник будинку

аванпосне укріплення

сміливий захистник

компетентнісний підхід

злій невісці

безкористливий учинок

об’їз..ний, ціліс..ний, кореспонден..ський

йодовміс..ний, архівартіс..ний, кіс..ці

хрус..нути, контрас..ний, свис..нути

протестан..ський, влас..ник, безсовіс..ний

швидкіс..ний, особистіс..ний, боліс..ний

Йому здалось, що дерева навмисно заступають дорогу.

По під’їздних дорогах ешелони везли бетон, залізо і граніт.

Кимось наполохані, п’ятеро диких кабанів потрапили в глибокі відстійники очисних споруд.

Дівчина була в теплій вовняній хустці.

Улесливий чоловік схожий на кішку: спереду ласкає, а ззаду кусає.

Святковий пишний одяг підкреслював її рідкісну красу.

Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів, танцювала до світа.

Властник грубого голосу пішов на подвір’я, вимахуючи мітлою.

Ми світ відстояли грудьми – Вітчизни доблесні сини.

Капосне ластовиння на переніссі могло зашкодити дівчині.

безчестний вчинок

стиснути зуби

первісний ліс

хвастливий друг

рідкісна книга

Мати увечері пестливим голосом нашепче дитині про любов до всього живого

Біля брами по-осінньому шарудить листям якесь дерево, навіваючи болістні думки.

Вона була вісником від командира й мала бойовий наказ.

На кутні засмієшся, як видряпаю твої безсовісні очі.

Уперше на київському треку будуть проведені змагання на двомісних велосипедах.

кореспонденський актив

золоті перстні

щиросердна розмова

умистне ігнорування

перехрестна межа