Т.15

Кримська війна

Ліквідація кріпосного права в Російській імперії

Виборні загальностанові органи місцевого самоврядування в губерніях Російської імперії, які займалися господарськими та культурними справами.

Масовий селянський рух у Київській губернії та Чернігівській губернії 1855, спрямований проти національної і соціальної політики російського уряду в Україні і на повернення до козацтва

Перша українська залізниця з’єднала Балту й Одесу

Процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства і, в першу чергу, в промисловості.

Це зростання значення міст у розвитку суспільства, супроводжуване збільшенням частки міських жителів у країні чи в регіоні й поширенням міського способу життя

Валуєвський циркуляр

Емський указ

Це вчення про суспільний лад, який заперечує приватну власність і експлуатацію людини людиною. Також визначається як справедливе суспільство рівних людей. Джерелом несправедливості вважається приватна власність, яка призводить до появи багатих та бідних. На думку прихильників цього напрямку потрібно ліквідувати приватну власність, замінивши її суспільною (народною).

Діячі опозиційного суспільного руху патріотичної інтелігенції, студентства та учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об'єднувалися за загальнодемократичною спрямованістю свого світогляду, тією чи іншою мірою поділяли етичні, соціальні та політичні ідеали сел. демократизму й соціалізму, пов'язуючи з ними історичну перспективу оновлення життя широких нар. мас.

Польське національновизвольне повстання

Частина польських студентів Київського університету, які вирішили присвятити себе захисту українського народу. Очолив гурток В.Антонович (Вони спростовували твердження, що Правобережна Україна є частина Польщі, а українська мова – діалект польської). Діяли в 1850-ті -1860-ті рр. На Правобережжі. Очолив гурток В. Антонович.

Громадсько-політичний рух, учасники якого віддавали перевагу не політичній діяльності, а культурно-просвітницькій роботі серед населення

У Петербурзі виникла перша українська громада за участю В. Бєлозерського, М. Костомарова, Т. Шевченка, П. Куліша (колишні учасники Кирило-Мефодіївського товариства) (видавали журнал «Основа»)

Громадівці (громада в Києві) створили Історичне товариство Нестора Літописця

Громадівці (громада в Києві) заснували "Південно-Західний відділ Російського географічного товариства", головою якого став Григорій Галаган 

Таємна політична організація, створена в Полтаві 1891 р. Її учасники дали клятву на могилі Т. Шевченка, де присяглися всіма засобами поширювати серед українців його ідеї.

Відкриття Новоросійського університету в Одесі (третього в Україні); 

Мікробіолог. Відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету, розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів. Лауреат Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини за праці про імунітет. У 1886 р. організовує в Одесі першу в країні бактеріологічну станцію.

Бактеріолог, засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві;

Український історик, археолог, етнограф, дослідник історії українського козацтва, автор тритомної праці «Історія запорізьких козаків», укладач зібрання історичних джерел «До історії Степової України».

Український композитор, автор обробок народних пісень «Щедрик», «Дударик».

У 1864 р. відбулося в Петербурзі перше виконання його опери «Запорожець за Дунаєм».

Драматург, актор, режисер, автор п’єс «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю». З його ім'ям пов'язані створення українського професійного театру (в Єлисаветграді) й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.

Колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат, промисловець. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв. Член Державної ради Російської імперії.

Український перекладач, письменник, поет. Брав участь у діяльності Київської громади, організовував недільні школи. Співорганізатор НТШ. Автор слів пісні «Молитва за Україну», перекладу «Щоденника» Т.Г. Шевченка.

Український промисловець, інженер-конструктор та технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури. Серед українського громадянства відомий як «Великий хорс».

Український актор, режисер і громадський діяч. Корифей українського побутового театру. Брат Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського й Марії Садовської-Барілотті. Заснував перший український стаціонарний театр у 1906 р. у Полтаві. 1907-1919 рр. театр діє в Києві.

Український вчений, історик, письменник, мовознавець, поліглот другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. Знав понад 70 мов.

Український композитор, диригент, піаніст, автор опер «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», творів на тексти Т. Шевченка «Музика до Кобзаря», «Гайдамаки», організатор щорічних шевченківських концертів.

Кримськотатарський культурний і політичний діяч. Заклав основи сучасної турецької мови. Був відомий, як пропагандист сучасних ідей серед кримських татар.

Написав вірш «Ще не вмерла України»

Написав сузику до майбутнього гімну України

Українська актриса, її сценічний дебют відбувся в Єлизаветграді (нині Кропивницький), де вона виконувала роль Наталки Полтавки у першому українському професійному театрі під керівництвом М. Кропивницького; працювала в найпопулярніших українських трупах М. Старицького, М. Садовського, М. Саксаганського, І. Карпенка-Карого.