Т.15

Кримська війна

Ліквідація кріпосного права в Російській імперії

Виборні загальностанові органи місцевого самоврядування в губерніях Російської імперії, які займалися господарськими та культурними справами.

Масовий селянський рух у Київській губернії та Чернігівській губернії 1855, спрямований проти національної і соціальної політики російського уряду в Україні і на повернення до козацтва

Перша українська залізниця з’єднала Балту й Одесу

Процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства і, в першу чергу, в промисловості.

Це зростання значення міст у розвитку суспільства, супроводжуване збільшенням частки міських жителів у країні чи в регіоні й поширенням міського способу життя

Валуєвський циркуляр

Емський указ

Це вчення про суспільний лад, який заперечує приватну власність і експлуатацію людини людиною. Також визначається як справедливе суспільство рівних людей. Джерелом несправедливості вважається приватна власність, яка призводить до появи багатих та бідних. На думку прихильників цього напрямку потрібно ліквідувати приватну власність, замінивши її суспільною (народною).

Діячі опозиційного суспільного руху патріотичної інтелігенції, студентства та учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об'єднувалися за загальнодемократичною спрямованістю свого світогляду, тією чи іншою мірою поділяли етичні, соціальні та політичні ідеали сел. демократизму й соціалізму, пов'язуючи з ними історичну перспективу оновлення життя широких нар. мас.

Польське національновизвольне повстання

Частина польських студентів Київського університету, які вирішили присвятити себе захисту українського народу. Очолив гурток В.Антонович (Вони спростовували твердження, що Правобережна Україна є частина Польщі, а українська мова – діалект польської). Діяли в 1850-ті -1860-ті рр. На Правобережжі. Очолив гурток В. Антонович.

Громадсько-політичний рух, учасники якого віддавали перевагу не політичній діяльності, а культурно-просвітницькій роботі серед населення

У Петербурзі виникла перша українська громада за участю В. Бєлозерського, М. Костомарова, Т. Шевченка, П. Куліша (колишні учасники Кирило-Мефодіївського товариства) (видавали журнал «Основа»)

Громадівці (громада в Києві) створили Історичне товариство Нестора Літописця

Громадівці (громада в Києві) заснували "Південно-Західний відділ Російського географічного товариства", головою якого став Григорій Галаган 

Таємна політична організація, створена в Харкові 1891 р. Її учасники дали клятву на могилі Т. Шевченка, де присяглися всіма засобами поширювати серед українців його ідеї.

Відкриття Новоросійського університету в Одесі (третього в Україні); 

Мікробіолог. Відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету, розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів. Лауреат Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини за праці про імунітет. У 1886 р. організовує в Одесі першу в країні бактеріологічну станцію.

Бактеріолог, засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві;

Український історик, археолог, етнограф, дослідник історії українського козацтва, автор тритомної праці «Історія запорізьких козаків», укладач зібрання історичних джерел «До історії Степової України».

Український композитор, автор обробок народних пісень «Щедрик», «Дударик».

У 1864 р. відбулося в Петербурзі перше виконання його опери «Запорожець за Дунаєм».

Драматург, актор, режисер, автор п’єс «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю». З його ім'ям пов'язані створення українського професійного театру (в Єлисаветграді) й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.

Колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат, промисловець. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв. Член Державної ради Російської імперії.

Український перекладач, письменник, поет. Брав участь у діяльності Київської громади, організовував недільні школи. Співорганізатор НТШ. Автор слів пісні «Молитва за Україну», перекладу «Щоденника» Т.Г. Шевченка.

Український промисловець, інженер-конструктор та технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури. Серед українського громадянства відомий як «Великий хорс».

Український актор, режисер і громадський діяч. Корифей українського побутового театру. Брат Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського й Марії Садовської-Барілотті. Заснував перший український стаціонарний театр у 1906 р. у Полтаві. 1907-1919 рр. театр діє в Києві.

Український вчений, історик, письменник, мовознавець, поліглот другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. Знав понад 70 мов.

Український композитор, диригент, піаніст, автор опер «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», творів на тексти Т. Шевченка «Музика до Кобзаря», «Гайдамаки», організатор щорічних шевченківських концертів.

Кримськотатарський культурний і політичний діяч. Заклав основи сучасної турецької мови. Був відомий, як пропагандист сучасних ідей серед кримських татар.

Історик. Один з організвторів старої Київського громади та Південно-Західного відділу російського географічного товариства. Автор вірша «Ще не вмерла України»

Написав музику до майбутнього гімну України

Українська актриса, її сценічний дебют відбувся в Єлизаветграді (нині Кропивницький), де вона виконувала роль Наталки Полтавки у першому українському професійному театрі під керівництвом М. Кропивницького; працювала в найпопулярніших українських трупах М. Старицького, М. Садовського, М. Саксаганського, І. Карпенка-Карого.

Фінансова реформа Олександра ІІ

Земська реформа Олександра ІІ

Судова реформа Олександра ІІ

Освітня реформа Олександра ІІ

Міська реформа Олександра ІІ

Військова реформа Олександра ІІ

Похід в Таврію за волею (рух серед селян Катеринославщини та Херсонщини, які повірили в чутки про звільнення від кріпацтва селян, що заселять зруйновані під час війни місцевості в Криму)

Діяльність в Україні народників

Чигиринська змова

Діяльність хлопоманів

Петербурзька громада видає журнал "Основа"

Відновлення громадівського руху

Дільність Братства Тарасівців

Представники суспільно-політичного руху в Україні в другій половині XIX ст., які вивчали українську мову, історію, культуру (громадівці на Наддніпрянщині або народовці на Західній Україні).

Громадсько-політичний діяч другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Філолог. Укладач чотиритомного тлумачного «Словника української мови». Один із співзасновників «Братства тарасівців» 1891 р.

Виник Театр корифеїв — перший професійний український театр. Його було відкрито року М.Кропивницьким в Єлисаветграді

Постійний театр, у якому працювали професійні драматурги, режисери, актори

Сукупність течій у мистецтві, які характеризуються відмовою від традицій класичного мистецтва й пошуком нових форм 

Українська письменниця модерністка, рання буковинська феміністка, близька подруга та соратниця Лесі Українки. Авторка повістей та оповідань про проблеми українського жіноцтва та буковинського села на межі століть, щоденника та листів. Одна з найважливіших постатей раннього модернізму в українській літературі. Авторка твору "Земля"

Українська письменниця, перекладачка, видавниця російського походження. Її твори мали антикріпацьке спрямування та описували історичне минуле України: «Вона започаткувала реалістичний напрям в українській літературі. Народилась в Орловській губернії, у 17 років переїхала до України, вивчила українську мову. Автор першої української соціальної повісті». Авторка творів "Інститутка" та "Маруся"

Український прозаїк і драматург реалістичного напрямку, громадський діяч. Автор творів «Повія» та «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Український письменник, етнограф, фольклорист, педагог. Автор твору "Кайдашева сім'я"

Драматург -новатор з роду Тобілевичів. Брат М.Садовського: «...Він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література...»