Т.16.

Переселення людей за межі країни з метою пошуку роботи й вільних земель.

Це добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.

Українські діячі 60-х років ХІХ ст., які ставили своєю метою освіту широких народних мас рідною мовою.

Представники мовно-літературної та суспільно-політичної течії другої половини ХІХ ст.. на Галичині, Буковині та Закарпатті, які виступали за національно-культурну та державно-політичну єдність із російським народом і російською державою.

Представники суспільно-політичної течії, що виникла в 1860-ті роки в Галичині, які спрямовували свою діяльність на підвищення культурно-освітнього рівня та національної свідомості українців.

Представники політичної течії, що відокремилася від народовського руху і сповідувала соціалістичні ідеї. Заснували першу українську політичну партію в Галичині – Русько-українську радикальну партію (1890 рік).

Створення у м. Львів товариства «Просвіта»

Створення у м. Львів Літературного товариства імені Тараса Шевченка

Реорганізація Літературного товариства імені Тараса Шевченка в наукове

Заснування РУРП (русько-української радикальної партії) (Львів) – перша українська політ. партія

Це політична організація, яка об`єднує на умовах членства найактивнішу частину суспільства, виражає і захищає його ідеологію, політичні цілі, має програму, бореться за досягнення державної влади.

Член РУРП, а с 1899 р. УСДП. У 1895 р. опублікував брошуру «Ukraina irredenta»

Створення Української національно-демократичної партії та Української соціалдемократичної партії

Політика українсько-австрійсько-польського порозуміння (компромісу) в Галичині у 1890 р., яка полягала в лояльному ставленні народовців до імперії Габсбургів узамін на поступки українцям у культурно-освітньої галузі.

Довголітній політичний провідник галицьких українців, визначний громадський та культурно-освітній діяч (педагог, письменник, журналіст, видавець). Разом з Олександром Барвінським увів 1890 року фонетичний правопис. Ініціатор Нової ери.

Український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог. Впродовж 1892—1897 роках очолював НТШ. У 1891 – 1907 рр. – посол до австрійського парламенту. Ініціатор Нової ери.

«Великий Каменяр», «Титан праці й велет духу». Український поет, прозаїк, літературний критик, фольклорист, драматург, публіцист. Найвідоміші твори: поетичні збірки «З вершин і низин», «Зів'яле листя», поема «Мойсей», повість «Захар Беркут», драма «Украдене щастя». Один з лідерів РУРП

Відкриття Чернівецького університету ім. Ю.Федьковича.

Український письменник, очолив українське національне відродження на Буковині в другій половини ХІХ ст.

Багаторічний голова Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, завідуючий кафедрою історії України Львівського університету, автор 10-томної «Історії України-Русі».

Український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою. Дійсний член НТШ, почесний член Віденського електротехнічного товариства.

Заснування у Львові першого ураїнського професійного театру товариства «Руська бесіда» (режисер – О.Бачинський).

Відома українська оперна співачка кінця ХІХ – першої половини ХХ ст: «На початку XX ст. на оперних сценах світу царювали четверо чоловіків – Баттістіні, Карузо, Тітто Руффо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їхніх висот і стати врівень з ними. Найвимогливіші критики світу називали її «Незабутньою Аїдою», «Найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан», «Вражаючою Валькірією».