Технологія розвитку "Критичного мислення"

а) Бенджамін Блум

б) Джон Дьюї

в) Йоганн Генріх Песталоцці

г) Жан-Жак Руссо

д) Ян Амос Коменский

а) розвивати здатність швидко встановлювати логічні зв'язки між звичайними предметами

б) розвиток розумових навичок учнів

в) розвивати творчий підхід до проблем, підвищувати розуміння та сприяти кращому виразному вираженню інформації

г) покращити здатність чітко, логічно та ефективно виражати думки і ідеї

д) стимулювати здатність генерувати нові ідеї, знаходити нестандартні рішення проблем та виявляти інноваційний підхід до завдань

а) творчий потенціал, увагу, пам’ять

б) вміння аналізувати і робити висновки

в) творчі здібності, фантазію, уяву

г) пам’ять, увагу; творчі здібності, фантазію, уяву; образне, логічне, конструктивне мислення

д) здатність формувати та реалізовуватиї конкретні проекти, ідеї

а) оригінальність і незвичність висловлюваних ідей, прагнення до інтелектуальної новизни у вирішенні завдання, здатність бачити предмет під новим кутом зору і продукувати ідеї у невизначеній ситуації

б) мислення, що характеризується постійним самовдосконаленням особистості, процес, коли учні переходять від простих оцінних суджень до уміння здійснювати багатофактовий аналіз

в) мислення про об'єкти, принципи та ідеї, яких немає у фізичному світі

г) здатність учнів мислити точно й послідовно, не допускаючи протиріч в своїх міркуваннях, та вміння викривати логічні помилки

д) пізнавальна діяльність, яка дозволяє в узагальненому вигляді передати своє розуміння навколишньої дійсності

а) III етапи

б) VI етапів

в) V етапів

г) VII етапів

д) II етапи

а) етап мотивації навчальної діяльності; етап оголошення теми, мети, завдань уроку; етап вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння); етап осмислення нових знань, умінь

б) етап мотивації навчальної діяльності; етап повторення основних закономірностей, правил теми; етап виконання практичних завдань на повторення й закріплення основних умінь і навичок

в) етап мотивації навчальної діяльності; етап відтворення та коригування опорних знань; етап узагальнення та систематизація понять; етап засвоєння провідних ідей і теорій на основі широкої систематизації

г) етап мотивації навчальної діяльності; етап перевірки знань фактичного матеріалу та основних понять; етап перевірки глибини усвідомлення знань; етап використання знань у стандартних умовах; етап використання знань у змінених умовах

д) етап актуалізації знань та мотивації навчальної діяльності учнів; етап сприймання й осмислення навчального матеріалу в процесі практичної діяльності; етап консолідації знань, умінь і навичок

а) діаграма Венна, займи позицію, кластер, кубування, метод «Прес», сенкан, фішбоун, шість капелюхів

б) дерево передбачень, мозковий штурм, навчаючи – учусь

в) асоціативний кущ, кластер, кошик ідей, метод передбачень, правильні та хибні висловлювання, ромашка запитань Блума

г) займи позицію, кластер, кубування, метод «Прес», асоціативний кущ, дерево передбачень

д) кошик ідей, метод передбачень, кошик ідей, мозковий штурм

а) навчити дітей виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконуючи інших

б) навчити учнів графічній організації матеріалу, що дозволяє унаочнити думки, які виникають щодо певної теми, встановити взаємозв’язки між окремими поняттями

в) в основі лежить – ідея паралельного мислення, при якому різні точки зору і підходи не стикаються, а співіснують

г) полягає в тому, що діти отримують частину інформації і на її основі висловлюють власні припущення про те, чого ще не знають

д) навчити учнів усвідомлено та цілеспрямовано формулювати запитання різного типу

а) дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається.

б) фокусування уваги на інформації (аналіз відомих фактів та цифр, а також оцінка того, яких відомостей не вистачає та з яких джерел їх можна отримати).

в) увага до емоцій, відчуттів та інтуїції. Не вдаючись у подробиці та міркування, на цьому етапі висловлюються всі інтуїтивні здогадки.

г) оцінка ситуації з точки зору наявності недоліків, ризиків та загроз її розвитку.

д) пошук альтернатив, генерація ідей, модифікація вже наявних напрацювань.

а) дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається.

б) фокусування уваги на інформації (аналіз відомих фактів та цифр, а також оцінка того, яких відомостей не вистачає та з яких джерел їх можна отримати).

в) увага до емоцій, відчуттів та інтуїції. Не вдаючись у подробиці та міркування, на цьому етапі висловлюються всі інтуїтивні здогадки.

г) оцінка ситуації з точки зору наявності недоліків, ризиків та загроз її розвитку.

д) пошук альтернатив, генерація ідей, модифікація вже наявних напрацювань.

а) дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається.

б) фокусування уваги на інформації (аналіз відомих фактів та цифр, а також оцінка того, яких відомостей не вистачає та з яких джерел їх можна отримати).

в) увага до емоцій, відчуттів та інтуїції. Не вдаючись у подробиці та міркування, на цьому етапі висловлюються всі інтуїтивні здогадки.

г) оцінка ситуації з точки зору наявності недоліків, ризиків та загроз її розвитку.

д) пошук альтернатив, генерація ідей, модифікація вже наявних напрацювань.

а) дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається.

б) фокусування уваги на інформації (аналіз відомих фактів та цифр, а також оцінка того, яких відомостей не вистачає та з яких джерел їх можна отримати).

в) увага до емоцій, відчуттів та інтуїції. Не вдаючись у подробиці та міркування, на цьому етапі висловлюються всі інтуїтивні здогадки.

г) оцінка ситуації з точки зору наявності недоліків, ризиків та загроз її розвитку.

д) пошук альтернатив, генерація ідей, модифікація вже наявних напрацювань.

а) один із видів інтелектуальної діяльності людини, який характеризується високим рівнем сприйняття, розуміння, об’єктивності підходу до його навколишнього інформаційного поля. 

б) оригінальність і незвичність висловлюваних ідей, прагнення до інтелектуальної новизни у вирішенні завдання, здатність бачити предмет під новим кутом зору і продукувати ідеї у невизначеній ситуації

в) пізнавальна діяльність, яка дозволяє в узагальненому вигляді передати своє розуміння навколишньої дійсності

г) здатність учнів мислити точно й послідовно, не допускаючи протиріч в своїх міркуваннях, та вміння викривати логічні помилки

д) психічний процес відображення об'єктивної реальності, який є вищим ступенем людською пізнання.