Уважно прочитай текст мовчки, засікаючи час твого читання. Час читання округлити ( наприклад, 4 хвилини 10 секунд = 5 хвилин, 5 хвилин 35 секунд= 6 хвилин)
Задирака
Взимку, коли нахурделило багато снігу і запекли тріскучі морози, Сашко прилаштував на балконі годівничку для птахів. І почали прилітати до корму горобці, синички, снігурі.
Хлопчик підсипав їм зерна чи крупи, а для синичок мама інколи давала шматочок несолоного сала. Та якось Сашко помітив, що до годівнички занадився рудий крикливий горобець. Ото зненацька, ніби з неба, впаде до корму, і давай усіх відганяти, наче якийсь ненажера.
І чого він такий задиркуватий? — питає у мами Сашко.
Бо невихований, — сказала мама, дивлячись на розбишаку. А той все кричить, стрибає, тріпоче крильцями.
— Господарює, наче то його власна годівничка, — дивується Сашко. — Аж мені за нього соромно.
Порозганяв розбишака пташок від годівнички, а тоді сам заходився біля смачненького пшонця. І так жадібно дзьобав, що забув про все на світі.
А тим часом із сусіднього балкона вже тихенько підкрадався по бильцях здоровенний рябий кіт. Він на мить зачаївся, а тоді як стрибне! І хап задираку за хвоста, аж пір'я з нього полетіло.
Та розбишаці вдалося випурхнути з котових лап на високе дерево. Сидить і озирається від переляку, стріпує пір'ячком. От лише замість хвоста у нього лишилося тільки три пір'їнки стирчати. Ото не задавайся!..
Андрій Бондарчук
Прочитано за 2 хвилини
Прочитано за 3 хвилини
Прочитано за 4 хвилини
Прочитано за 5 хвилини
Прочитано за 6 хвилини
Прочитано за 7 і більше хвилин
