Тематична "Україна в період системної кризи радянського ладу"

1953 - 1964 рр.;

1964 - 1968 рр.

1964 - 1982 рр.

1985 - 1991 рр.

"застій";

"відлига";

"неосталінізм";

"перебудова".

розширенням прав союзних республік;

відмовою від критики культу особи Й. Сталіна;

відновленням масових репресій;

зростанням кількості громадських організацій.

Повна згода в суспільстві з політикою, яку проводило радянське керівництво.

Ослаблення ролі партійного апарату в житті суспільства.

Формування багатопартійної системи.

Розвиток кризових явищ в усіх сферах життя суспільства.

Всевладдя номенклатури, відсутність ротації партійних та державних кадрів.

Перехід до ринкових перетворень.

Поширення політики гласності та плюралізму.

Низький рівень освіти вищої та середньої ланки управління.

активізації дисидентського правозахисного руху;

політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку;

утвердження принципів політичного плюралізму;

становлення багатопартійності в суспільстві.

Узагальнююча назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи.

Система, за якої функціонують і ведуть боротьбу за владу партії різної політичної орієнтації.

Політика розміщення промислових об’єктів без урахування наявної сировинної бази, трудових ресурсів тощо.

Система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування.

1965 р.;

1976 р.;

1972 р.;

1986 р.

рівні фізичної підготовки;

ідеологізацію суспільного життя;

заходи естетичного виховання;

етапи формування нової соціальної групи.

"брєжнєвські";

"сталінські";

"косигінські";

"хрущовські".

ножиці цін;

зростання експорту;

економічна реформа;

науково-технічна революція.

Розширення економічної самостійності УРСР.

Посилення централізації економіки.

Ліквідації командно-адміністративної системи.

Встановлення приватної власності.

пріоритетним розвитком підприємств легкої та харчової промисловості;

переходом до інтенсивних методів господарювання;

стрімким зростанням обсягів сільськогосподарського виробництва;

падінням темпів промислового виробництва.

процес докорінних якісних змін у техніці та технології виробництва, організації праці, пов’язаний із перетворенням науки на безпосередню продуктивну силу суспільства;

спосіб збільшення обсягів виробництва внаслідок кількісного приросту таких факторів виробництва, як трудові ресурси, фінанси, машини, верстати, устаткування, сировина;

зростання обсягів виробництва за рахунок впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення якості трудових ресурсів, форм організації виробництва;

метод господарювання, що поєднує централізоване керівництво з господарською самостійністю підприємств у використанні фінансів і реалізації готової продукції.

посилення процесу русифікації та скорочення сфери вживання української мови;

збільшення в школах кількості навчальних годин з історії України;

зростання в суспільстві інтересу до надбань української культури;

скасування цензури на літературні твори мовами національних меншин.

Л. Лук'яненко, В. Стус.

Л. Лук'яненко, І. Дзюба.

І. Дзюба, В. Стус.

І. Дзюба, Л. Лук'яненко.

зростанням цін на продукти харчування;

прийняттям нової конституції республіки;

впровадженням «косигінської реформи»;

хвилею арештів дисидентів.

дисидентства;

незалежних профспілок;

багатопартійності;

збройної боротьби.

мирний, ненасильницький характер боротьби;

координація масових антиурядових акцій з московськими групами;

поширення руху лише в західних областях України;

домінування релігійної течії, її підтримка православною церквою.

української інтелігенції;

робітництва;

військових;

колгоспного селянства.

поширенні серед населення української національної символіки;

написанні листів-протестів до вищого партійно-радянського керівництва;

неофіційному виготовленні та розповсюдженні літературних і публіцистичних творів;

друкуванні в державних засобах масової інформації критичних матеріалів.

1946 р.;

1953 р.;

1965 р.;

1972 р.

відновлення в правах несправедливо засуджених, звинувачених осіб;

ознайомлення української громадськості з Декларацією прав людини;

засудження фактів втручання СРСР у справи країн Східної Європи;

унесення до Конституції УРСР положення про свободу віросповідання.

А П. Загребельного.

Б Д. Павличка.

В В. Стуса.

Г В. Чорновола.

низьку якість обслуговування в торговельних закладах;

розкрадання державного майна на робочих місцях;

технологічну відсталість харчової промисловості;

систематичне пияцтво на робочому місці.