Нетеплове спонтанне випромінювання світла збудженою речовиною називається люмінісценцією.
Для того, щоб викликати люмінесценцію речовини, необхідно, щоб атоми або молекули речовини перебували в стаціонарному стані з мінімумом енергії
В залежності від тривалості в часі випромінювання, люмінісценцію розділяють на фосфороресценцію і хемолюмінісценцію.
В залежності від джерела збудження частинок розрізняють, наприклад, такі види люмінісценції, як фотолюмінісценція, електролюмінісценція, біолюмінісценція тощо.
Всі люмінесценціюючі речовини називаються пірофорами
Надлишкова енергія атомів чи молекул, отримана при збудженні, може бути витрачена частково на теплову, а також у вигляді випромінюваного холодного світла. Дана схема відображає ці процеси.
Фосфоресценція – процес триваліший, ніж флуоресценція. Тривалість процесу фосфоресценції становить від 10-3 до 10 с.
За законом Д. Стокса, енергія кванта люмінесценції завжди більша за енергію кванта збудження hνзб< hνлюм, при цьому частина поглинутої енергії перетворюється у випромінювання, решта витрачається на збільшення коливної енергії молекул, енергії теплового руху молекули, передачу іншим молекулам.
Спектр люмінесценції загалом і його максимум зсунуті щодо спектра поглинання і його максимуму в довгохвильову ділянку.
Люмінесцентні методи аналізу менш чутливі, ніж фотометричні методи приблизно в 2 рази
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома