Тест №1 за романом Л.Костенко "Маруся Чурай": кому належать слова?

Кому належать слова?

"Зрадити в житті державу - злочин, а людину можна?"

Кому належать слова?

"Як платити злочином за злочин, то як же жити, люди, на землі?"

Кому належать слова?

"Живі живих, Марусю, убивають,

а мертві зроду не зачеплять, ні..."

Кому належать слова?

"І я пішов, бо я ішов до тебе,

бо ти мені світила, як зоря..."

Кому належать слова?

"Введи у дім дружину собі, ладу.

То ж має бути рибка золота"

Кому належать слова?

"Важко було, люди,

і вам зі мною, і мені між вас"

Кому належать слова?

"Прости мене, земле!

Простіть мені, трави!

Не дбав я про славу, не дбав про майно.

Я мушу вернутись живий до Полтави,

а там хоч і вмерти, мені все одно."

Кому належать слова?

"Вчинивши зло, вона не є злочинна.

бо тільки зрада є тому причина"

Кому належать слова?

"Затям: любов любов'ю,

а життя життям."

Кому належать слова?

"В житті найперше - то притомність духа,

тоді і вихід знайдеться з нещасть."

Кому належать слова?

"Але Маруся так його чекала,

такі літа одна перебула.

Нікому ні руки не шлюбувала,

ані на кого оком не вела."

Кому належать слова?

"Такої кривди парубок накоїв,

що не могло це скінчитись добром."

Кому належать слова?

"Сватав ту, а в тої опинився.

А хто із нас, як кажуть, без гріха?"

Кому належать слова?

Воно ж як серце маєш не з льодини,

Розп'яття - доля кожної людини."

Кому належать слова?

"Я мучуся, я сам собі шуліка.

Є щось в мені так наче не моє."

Кому належать слова?

"Чужа душа - то тихе море сліз,

плювати в неї - гріх тяжкий, не можна."

Кому належать слова?

"Як будеш так розношувати душу,

гляди, зовсім із совісті спаде"