Моделювання радіоактивного розпаду.

Рентгенівське випромінювання

Флуоресцентне випромінювання

Радіоактивне випромінювання

Звукове випромінювання

потік електронів, що рухаються навколо ядра атома

потік ядер атома Гелію

потік важких ядер атома Гідрогену

потік електронів, що вилітають з ядра атома

потік позитронів, що вилітають з ядра атома

потік електромагнітного випромінювання дуже високої частоти

потік важких ядер атома Гелію

потік легких електронів, що рухаються навколо ядра атома

потік легких електронів, що вилітають з ядра атома

потік легких позитронів, що вилітають з ядра атома

потік швидких і легких частинок з ядра атома, які називаються позитронами

потік швидких і легких частинок з ядра атома, які називаються електронами

потік короткохвильового випромінювання

потік ультрафіолетового випромінювання

Електромагнітні хвилі низької частоти 

Електромагнітні хвилі світлового діапазону

Електромагнітні хвилі надзвичайно високої частоти (понад 10¹⁸ Гц)

Електромагнітні хвилі надзвичайно високої довжини (понад 10¹⁸ м)

Здатність речовин до радіоактивного випромінювання

Здатність ядер радіонуклідів довільно перетворюватися на 

ядра інших елементів із випромінюванням мікрочастинок

Здатність атомів випромінювати кванти енергії

Здатність атомів випромінювати радіохвилі

Під час α − розпаду кількість нуклонів у ядрі збільшується на 4, протонів — на 2, тому утворюється ядро елемента, порядковий номер якого на 2 одиниці більший від порядкового номера вихідного елемента

Під час α − розпаду кількість нуклонів у ядрі зменшується на 4, протонів — на 2, тому утворюється ядро елемента, порядковий номер якого на 2 одиниці менший від порядкового номера вихідного елемента

Під час α − розпаду кількість нуклонів у ядрі зменшується на 2, протонів — на 1, тому утворюється ядро елемента, порядковий номер якого на 1 одиницю менший від порядкового номера вихідного елемента

Під час β^⁻ − розпаду кількість нуклонів у ядрі не змінюється, а кількість протонів збільшується на 1, тому утворюється ядро елемента, порядковий номер якого на одиницю більший за порядковий номер вихідного елемента

Під час β^⁻ − розпаду кількість нуклонів у ядрі не змінюється, а кількість протонів зменшується на 1, тому утворюється ядро елемента, порядковий номер якого на одиницю менший за порядковий номер вихідного елемента

Під час β⁻ – розпаду кількість нуклонів у ядрі змінюється, а кількість протонів збільшується на 2, тому утворюється ядро елемента, порядковий номер якого на дві одиниці більший за порядковий номер вихідного елемента

Під час β⁺ − розпаду кількість нуклонів у ядрі не змінюється, а кількість протонів зменшується на 2, тому утворюється ядро елемента, порядковий номер якого на 2 менший за порядковий номер вихідного елемента

Під час β⁺ − розпаду кількість нуклонів у ядрі змінюється на 1, а кількість протонів не змінюється, тому утворюється ядро елемента, порядковий номер якого на одиницю більший за порядковий номер вихідного елемента

Під час β⁺ − розпаду кількість нуклонів у ядрі не змінюється, а кількість протонів зменшується на 1, тому утворюється ядро елемента, порядковий номер якого на одиницю менший за порядковий номер вихідного елемента

Нейтрино

Нейтрон

Антинейтрино

Антинейтрон

фізична величина, що характеризує радіонуклід і дорівнює часу, протягом якого розпадаються усі ядра даного радіонукліда

фізична величина, що характеризує радіонуклід і дорівнює часу, протягом якого розпадається половина наявної кількості ядер даного радіонукліда

фізична величина, що характеризує радіонуклід і дорівнює часу, протягом якого розпадається 1/2 наявної кількості ядер даного радіонукліда

фізична величина, що характеризує радіонуклід і дорівнює часу, протягом якого розпадається чверть наявної кількості ядер даного радіонукліда

основним законом електродинаміки

основним законом радіоактивного розпаду

законом Ейнштейна

формулою Планка