Тест 6. Оптика. Закони фотоефекту. Шкала електромагнітних хвиль.

Явище взаємодії світла з водою, яке супроводжується випромінюванням (емісією) протонів

Явище взаємодії світла з речовиною, яке супроводжується випромінюванням (емісією) нейтронів

Явище взаємодії світла з речовиною, яке супроводжується випромінюванням (емісією) електронів

Явище взаємодії світла з електронами, яке супроводжується випромінюванням (емісією) електронів

за якого протони, «вирвані» світлом із молекул і атомів, залишаються всере­дині тіла. 

за якого фотоелектрони вилітають за межі тіла

за якого електрони, «вирвані» світлом із молекул і атомів, залишаються всередині тіла. 

за якого протони вилітають за межі тіла

стрілка електрометра швидко підніметься, що свідчить 

про швидке зарядження пластини

стрілка електрометра швидко опускається, що свідчить 

про швидке розрядження пластини

стрілка електрометра не рухається, що свідчить 

про не швидке розрядження пластини

стрілка електрометра буде нерухомою

М.Планк

І.Ньютон

Г. Герц 

О.Столєтов

 Кіль­кість фотоелектронів, яку випромінює катод за одиницю часу, обернено пропорційна інтенсивності світла.

 Кіль­кість фотоелектронів, яку випромінює катод за одиницю часу, прямо пропорційна інтенсивності світла.

Для кожної речовини існує максимальна довжи­на світлової хвилі λ_черв (червона межа фотоефекту), за якої по­чинається фотоефект. Опромінення речовини світловими хвилями більшої довжини фотоефекту не викликає.

Макси­мальна початкова швидкість фотоелектронів збільшується зі збільшенням частоти пада­ючого світла і не залежить від інтенсивності 

світла.

це фізична величина, що рівна добутку сили на пройдений шлях

це фізична величина, що характеризує метал і дорівнює енергії, яку треба передати електрону для того, щоб він зміг подолати сили, які утримують його на поверхні цього металу.

Робота виходу рівна добутку прикладеної запірної напруги на заряд електрона

це фізична величина, що характеризує метал і дорівнює мінімальній енергії, яку треба передати електрону для того, щоб він не зміг подолати сили, які утримують його на поверхні цього металу.

унаслідок поглинання фотона металом енергія фотона (E_ф = hν) 

може бути повністю передана електрону й витратитися на надання електрону кінетичної енергії E_kmax

унаслідок поглинання фотона металом енергія фотона (E_ф = hν) може бути повністю передана електрону й витратитися на здійснення роботи виходу Aвих та надання електрону кінетичної енергії E_kmax .

Випромінювання електромагнітних хвиль атомами і молекулами речовини відбувається не безперервно, а дискретно, тобто окремими порціями, енергія E кожної з яких прямо про­порційна частоті ν випромінювання

унаслідок поглинання фотона металом енергія фотона (E_ф = hν) може бути повністю передана електрону й витратитися на здійснення роботи утримання електрона та ненадання електрону кінетичної енергії E_kmax .

 У різноманіт­них фотореле (для автоматичного вмикання і вимикання освітленн­я, сортування деталей за формою і кольором, у системах безпеки 

тощо)

У фотодіодах, для створення ламп освітлення

У вимірювальних приладах (для вимірювання освітленості, вимірювання потужності імпуль­сних оптичних сигналів і т. ін.)

Напівпровідникові фотоелементи застосову­ють у чутливих фотоприймачах, які перетворюють слабкі світлові сигнали на елек­тричні; у сонячних батареях, в яких сонячна енергія перетворюється на електричну

видиме світло

інфрачервоне випромінювання

низькочастотне випромінювання й радіохвилі

 ультрафіолетове випроміню­вання

звукове коливання

 рентгенівське випромінювання

 гамма-­випромінювання

Вільгельм Конрад Рентґен

Іван Пулюй

А.Ейнштейн

О.Смакула

Ультрафіолетові

Інфрачервоні (теплові)

Видиме світло

Рентгенівські

Здатні обгинати земну поверхню, тому багато міжнародних радіостанцій 

ведуть мовлення на цих хвилях

Відбившись від йоносфери, повертаються до Землі, відбиваються від її поверхні, знову спрямовуються до йоносфери, де знову відби­ваються. Так, 

багаторазово відбиваючись, радіохвиля може кілька разів обійти земну 

кулю.

Поширюються в межах 1 тис. км, оскільки можуть відбиватися тільки від йоносфери. Радіопередачі на цих хвилях краще приймаються вночі, коли підвищується відбивна здатність йоносферного шару.

Практично не відбиваються від йоносфери, поширюються в межах прямої видимості.  Ці радіохвилі набули широ­кого застосування у стіль­никовому зв’язку, телеба­ченні й радіолокації.