Тест Диф. залік "Аналітична хімія" (Фармація)

розбавленням; 

вибірковістю реакції; 

специфічністю реакції;

чутливістю реакції.  

розчинності їх сполук у воді;

положення елементів у періодичній системі;

хімічних властивостей їх сполук із певними реактивами;

окисно-відновних властивостей цих іонів. 

NaOH+NaCI ;

CH₃COOH+CH₃COONa ;

NH₄CI+NH₃·H₂O; 

Na₂CO₃+NaHCO₃

концентрації реагуючих речовин;

температури;

тільки від швидкості прямої реакції;

присутності продуктів реакції у вихідній реакційній суміші

 2,1;

  4,0;

  3,0;

1,5.

10,5;

8,0;

8,9.

11,4;  

молярна концентрація йона, який осаджується, дорівнювала молярній концентрації йона-осаджувача;

добуток молярних концентрацій йона, який осаджується, і йона-осаджувача був більшим, ніж добуток розчинності малорозчинного електроліта, що утворюється;

йона, який осаджується, повинен бути надлишок;

йона-осаджувача не повинен бути надлишок

  а) відношенню йонного добутку води до константи дисоціації слабкої основи, утвореної в результаті гідролізу аніона солі;

  б) відношенню добутку концентрації катіона і аніона солі до концентрації аніона солі;

в) відношенню йонного добутку води до константи дисоціації слабкої кислоти, утвореної в результаті гідролізу аніона солі;

   г) відношенню добутку концентрацій катіона і аніона солі до йонного добутку води

рН = 7 + ½ рК_кисл. + ½ Іg С_солі;

рН = 7 – ½ рК_осн. – ½ С_солі;

рН = рК_кисл. – Іg С_кисл. + Іg С_солі;

рН = 14 - рК_осн. + Іg С_осн.  - ІgС_солі

рН = рК_кисл. - Іg С _{(кислоти)} + Іg С _(солі);

рН = 14 – рК_осн. + Іg С _{(основи)} - Іg С _(солі);

рН = ½ рК_осн. – ½ рК_кисл. + Іg С _{(кислоти)} - Іg С _(солі);

рН = 14 – ½ рК_кисл. - Іg С _{(кислоти)} + Іg С _(солі)

8,94;

10,95;

12,40;

7,95

а

б

в

г

 а) NaOH = Na⁺ + OH^-;

  б) H₂SO₄ = H⁺ + HSO₄^-;

  в) ZnCl₂ = Zn²⁺ + 2Cl^-;

  г) HCN = H⁺ + CN^-

яка частка реальної частинки речовини Х еквівалентна одному гідроген-іону в даній кислотно-основній реакції;

яка частка речовини Х відповідає одному електрону;

скільки молів речовини Х взаємодіє з одним молем двохосновної кислоти;

величини стехіометричних коефіцієнтів у рівнянні реакції

1/5 М(КМnО₄);

1/3 М(КМnО₄);

1/4 М(КМnО₄);

1/2 М(КМnО₄)

а

б

в

г

білий осад;

жовтий осад;

жовте забарвлення розчину;

чорний осад. 

K⁺, Ag⁺, Al³⁺ ;

Na⁺, Fe²⁺, Fe³⁺ ;

NH⁴⁺, Cu²⁺, Hg₂2⁺ ;

Na⁺, K⁺, NH₄⁺ .

Ферум (ІІ);

Аргентум;

Барій;

Амоній.

розчин HCl; 

розчин H₂SO₄ ;

група не має групового реагенту ;

розчин NaOH.  

розчин HCl 

розчин H₂SO₄ 

група не має групового реагенту 

розчин NaOH  

Zn²⁺,Cr³⁺, Со²⁺ ;

Hg²⁺, Co²⁺, Ni²⁺ ;

Na⁺, K⁺, NH₄⁺ ;

Са²⁺, Sr²⁺, Ba²⁺   

катіони кальцію, стронцію, барію, калію, бісмуту;

катіони магнію, феруму[II], стибію[V], кальцію, стронцію, барію;

катіони алюмінію, цинку, хрому [III], стануму[II], стануму[IV], арсену[III], арсену[V]; 

катіони аргентуму, плюмбуму, ніколу, калію, барію, бісмуту  

розчин забарвлюється у синій колір;

випадає осад червоного кольору;

утворюється “берлінська лазурь”;

розчин забарвлюється у червоний колір .

утворення гідроксидів катіонів, розчинних в кислотах;

утворення забарвлених, нерозчинних у воді сполук;

утворення розчинних у воді амоніачних комлексних сполук;

утворення гідроксидів катіонів, розчинних у лугах.

BrO^3-, Br^-, ClO₄^- Zn²⁺,Cr³⁺, Со²⁺ ;

PO₄^3-, CO₃^2-, SO₄^2- ;

CH₃COO^-, S^2-, I^- ;

Cl^-, Br^-, OH^- .

старанно перемішують зразок, що аналізують, з водою або з розчином індикатора;

проводять відповідну реакцію і вимірюють або масу отримуваного продукту, або об’єм розчину реагенту, що був витрачений на реакцію з визначуваною речовиною;

за допомогою рефрактометра визначають коефіцієнт заломлення розчину;

визначають оптичну густину розчинів і за калібрувальним графіком знаходять концентрацію досліджуваної речовини.

перманганатометрія;

поляриметрія;

нефелометрія;

хроматографія.

NaOH;

KMnO₄ ;

HCl;

К₂Cr₂О₇.

кінцевою точкою титрування;

показником титрування;

точкою еквівалентності;

перетитруванням.

а

б

в

г

інтервал переходу забарвлення індикатора був у діапазоні з рН близько 7;

рТ індикатора був якомога ближче до величини рН в точці еквівалентності;

при титруванні слабкої основи сильною кислотою індикатор був з рТ>7;

при титруванні розчинів солей слабких основ та сильних кислот індикатор був з рТ<7

НNО3 + NаОН;

СН₃СООН + NаОН;

КОН + НСІ;

Nа₂СО₃ + НСІ.

метал-індикатори;

зовнішні індикатори показником титрування;

кислотно-основні індикатори.

окисно-відновні індикатори;

під час титрування сильної основи сильною кислотою;

під час титрування слабкої основи сильною кислотою;

під час титрування слабкої кислоти сильною основою;

під час титрування слабкої основи слабкою кислотою.  

амоній гідроксид;

натрій тетраборат;

хлоридна кислота;

калій гідроксид.

за руйнуванням комплексу титранту досліджувана речовина;

за появою забарвлення розчину, зумовленого надлишком титранту натрій тетраборат;

за утворенням малорозчинної сполуки індикатора з досліджуваною речовиною;

за утворенням комплексної сполуки індикатора з титрантом.

добутком розчинності;

константою Больцмана;

ступенем іонізації;

йонним добутком.

H₂SO₄ і NaOH ;

Na₂S₂O₃ і K[I₃] ;

AgNO₃ і NH₄SCN;

KMnO₄ і KBrO₃ .

забарвлення розчину у червоний колір;

випадіння осаду цегляно - червоного кольору;

забарвлення розчину у жовтий колір ;

утворюється осад жовтого кольору .

у нейтральному розчині;

у лужному розчині;

у середовищі амонійного буферного розчину;

в оцтовокислому середовищі.

калій хромат;

дифенілкарбазон;

флуоресцеїн;

еріохром чорний Т.

катіонами кальцію і магнію;

катіонами кальцію і натрію;

катіонами магнію і натрію;

катіонами натрію і калію.

прямо пропорцiйна товщинi шару i показнику поглинання;

прямо пропорцiйна товщинi шару i концентрацiї речовини;

обернено пропорцiйна товщинi шару i концентрацiї речовини;

прямо пропорцiйна концентрацiї, обернено пропорцiйна товщинi шару.

полярографія;

потенціометрія;

кулонометрія;

спектрофотометрія.

інтенсивність падаючого світла - концентрація;

інтенсивність флуоресценції - концентрація;

оптична густина - концентрація;

показнок заломлення - концентрація.

електрохімічних параметрів від концентрації розчину;

електрохімічних параметрів від хімічних властивостей досліджуваної речовини;

хімічних властивостей речовин від дії електричного струму;

хімічних властивостей речовин від температур.

залежність між електричною провідністю розчинів електроліту і константою дисоціації;

залежність електричної провідності розчинів електролітів від їх концентрації ;

залежність електричного опору розчинів електролітів від еквівалентної провідності;

залежність між розчинністю електроліту і температурою розчину.

на утворенні відмінних по розчинності осадів речовин, що розділяються з сорбентом;

на разній розчинності розділяючих речовин в нерухомій фазі;

на разниці в адсорбційності речовин твердим сорбентом;

на різній здатності речовин до йонного обміну.

рідкою і газовою фазами;

рідкою і твердою фазами;

рухомою і нерухомою фазами;

двома рідкими фазами, які не змішуються між собою.