Електромагнітне поле.

електромагнітна індукція;

магнетизм;

Електроліз.

вид матерії, основна властивість якого здатність діяти на заряджені тіла;

вид матерії, що завжди зв’язане з рухом заряджених частинок;

вид матерії, що завжди зв’язане з зарядженими частинками;

замкнуті;

починаються і закінчуються на нескінченності;

починаються на позитивних і закінчуються на негативних зарядах.

вихровим;

електричним;

магнітним.

магнітний потік;

магнітна індукція;

напруженість.

південний полюс магнітної стрілки;

визначають за правилом правої руки;

північний полюс магнітної стрілки.

величина, що дорівнює добутку модуля вектора магнітної індукції на площу контура, що пронизує магнітний поле;

силова характеристика магнітного поля;

величина, що визначається відношенням сили F, що діє на додатній точковий заряд q, вміщений в дану точку поля до величини цього заряду.

B

Вб

Ф

Тл

Гн

E

Ф

Тл

S

Вб

B

Гн

Ф = BS sin α

Ф = BS cos α

В =Ф /S