ТКР № 4. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ'ЯЗКУ. ТЕКСТ ЯК ОДИНИЦЯ МОВЛЕННЯ

Складне речення з сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком

 Складне речення з безсполучниковим і сурядним зв’язком

Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком

Складне речення з підрядним і безсполучниковим зв’язком

Складне речення з сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком

 Складне речення з сурядним і безсполучниковим зв’язком

Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком

Складне речення з підрядним і безсполучниковим зв’язком

Складне речення з сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком

Складне речення з сурядним і безсполучниковим зв’язком

Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком

Складне речення з безсполучниковим і підрядним зв’язком

Складне речення з сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком

Складне речення з сурядним і безсполучниковим зв’язком

 Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком

Складне речення з підрядним і безсполучниковим зв’язком

Складне речення з безсполучниковим, сурядним і підрядним зв’язком

 Складне речення з сурядним і безсполучниковим зв’язком

 Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком

Складне речення з підрядним і безсполучниковим зв’язком

Кому

 Тире

 Двокрапку

Розділовий знак не ставимо

Кому

 Тире

Двокрапку

Розділовий знак не ставимо

 То батько то мати раз у раз нагадували мені що час приймати рішення.

Усі навколо розуміли то настав такий відповідальний момент що кожний зайвий рух міг стати причиною жахливої катастрофи.

Довго ще говорили обоє обмірковуючи прочитане то знову вони замовкали з приводу якоїсь думки що випадково надходила одному чи другому до голови (І. Сенченко)

Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах їм було байдуже що бурхав холодний вітер... (З тв. М. Коцюбинського).

[ ], [ ], [..туди], (де..), (де..).

 [..туди], (де..), (де..).

 [ ], [..туди], (де..), (де..).

[ ], [ ], [..туди], (де..).

 У темряві подеколи траплялись ягоди вони проходили мимо дивною сповільненою ходою і їм здавалося що вони ступали по дні великої прозорої річки.

 І хоч зараз гудки вже відмінено проте Віруньці й досі вони часом озиваються в душі адже під спів цих гудків привело її кохання на Зачіплянку.

 Моя осіння туга лагідна і ніжна крізь срібло згаслих вечорів пливе як лебідь білосніжний у смутку тихому покинутих ставків.

  Коні чвалають по калюжах у повітрі свіжа вологість де-не-де блимають далекі вогники.

Коли світло згасили й обляглись, думки Остапа забились по хаті, ліниві, спутані, темні, як клубок хмар, і лиш інколи щось ясне їх розривало.

Піт краплями стікав по виду, груди важко дихали, і очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети.

Тричі Соломія помітила крізь комиші сірий вовчий хребет, раз лисиця майнула коло неї хвостом, а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання.

 Букет півоній, які мати несла в руці, поширював п’янкий запах – власне в руках її наче вигойдувався букет тонких пахощів.

Складне речення з сурядним і підрядним зв'язком; три частини; 1 і 2 частини поєднані сурядним зв'язком, 2 і 3 - підрядним.

Складне речення з різними видами зв'язку; три частини; 1 і 2 частини поєднані сурядним зв'язком, 2 і 3 - безсполучниковим.

Складне речення з сурядним і підрядним зв'язком; чотири частини; 1 і 2 частини поєднані сурядним зв'язком, 2 і 3 - підрядним, 3 і 4 - підрядним.

 Складне речення з безсполучниковим і підрядним зв'язком; три частини; 1 і 2 частини поєднані безсполучниковим зв'язком, 2 і 3 - підрядним.

те, чого він навчає, що схвалює або засуджує;

оцінка предмета чи явища;

його зміст, те, про що в ньому розповідається; 

“відоме” і “нове”.

група слів, словосполучень та речень; 

 група речень, об'єднаних темою, головною думкою та граматично;

кілька речень;

кілька мікротем.

те, чого текст навчає, що схвалює або засуджує; 

 його зміст, те, про що в ньому розповідається;

 висновок, що робить автор;

те, заради чого створено текст (задум його автора) .

 тип мовлення;  

 “відоме” та “нове”;

стиль мовлення;

тему тексту.

Вступу (зачину), теми, мікротеми, кінцівки;

теми, основної думки, мікротеми, абзацу;

вступу (зачину), основної частини, кінцівки;

теми, основної думки, кінцівки.

 максимальна одиниця мови

група речень, об'єднаних спільним змістом (темою), головною думкою та граматично

 слова, словосполучення, речення

зв'язне і цілісне повідомлення, складене для передавання та збереження інформації

декілька мікротем

індивідуальний або колективний твір

продукт мовлення

 наявність заголовка (обов'язкова назва тексту)

 комунікативна спрямованість (текст призначений для спілкування з конкретним адресатом)

структурна єдність (усі мовні елементи тексту пов'язані між собою)

віднесеність до певного жанру (виду) висловлень

велика кількість розділових знаків (кома, крапка з комою, двокрапка, тире і т.п.)

 змістова єдність (речення об'єднані змістом)

 Розповідь

Розмовний

 Публіцистичний

Роздум

Науковий

Опис

Офіційно-діловий

Художній

Розповідь

 Розмовний

 Публіцистичний

Роздум

 Науковий

 Опис

 Офіційно-діловий

Художній

те, про що розповідається в тексті

частина загальної теми

 ідея тексту

підсумок усього сказаного

Чітко і правильно сформульована мікротема - це пункт простого плану тексту

В одному абзаці завжди є тільки одна мікротема

 Тільки текст може мати ключові слова

Кожна мікротема тексту зазвичай розкривається в абзаці

Ключові слова - це найбільш значимі слова у змісті тексту чи абзацу

Це шарудить на ганку осінь-мишка, це листя поміж аркуші, це книжка.

Врочисто, гучно листя помирає, а так вмирати вміє лиш воно!

Брат - герой, але він зовсім не той, хто потрібен.

Життя - як пісня, що не віддзвенить.

Я чую у ночі осінні, я марю крізь синій сніг: вростає густе коріння у землю глевку із ніг.

Впала ніч на землю круком, крикнув сич за Базавлуком, прокотилася луна - і прогнулась далина.

У болітці серед лісу якось Жабці стало тісно: всі набридли їй подружки, немачними стали мушки.

На порозі я став - бузок простягає мені гілки: не ловлю я живих пелюсток, не даю їм моєї руки.

Біда не в тім, що свище вітер лютий, що січень на вікні малює мертві квіти.

Ось тут ніч, а там, за стіною, видно, як удень: трава зелена, пташки літають.

Дідусь вимовляє, виспівує гарячі прості слова - і все давниною сивою в моїх очах ожива.

Коли навколо ні душі, коли моя не може спати, чомусь так хочеться мені для тебе пісню заспівати.

Я чую, як біжать секунди, я бачу космоси в траві.

Горить земля, і витоптано квіти, та корінці залишилися в ній!

І ангел у небі заплаче, і сльози, пролившись дощем, пір"їну від крові сполощуть на тихій долині твоїй.

З часом цвіт яблуні опадав, розгорталася спека, теплий вечір під ноги дерев опускався.

Дні минають - і лік їм загубиш, бо зробилися ночі малі.

Ми стоїмо на різних берегах: твій - у вогні, а мій - у ярих квітах.

Заклякнеш на розі доріг, як на сходинках сцени: навкруги аплодує спільнота, а сцена - німа.

Намалюю себе зі свічею, поки сонця на небі нема, поки землю і душу пітьма чорнотою вкриває своєю.

Трапилось те, що і мало бути: я не знайшла червоної рути.

Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті, досконала.

І буде синя часу благодать, і співи трав, і музика польоту, і світ, який ми вивчили на п"ять, відкриє нам нові цілющі ноти.

Слова ростуть до молитов червоних, туди, де Всесвіт просить в Бога меж, де все - як дзвони.

Лети, моя пташко, у своє небо, як не можеш ти без нього.

Чи буває спів міцніший сталі, такий, що всі негоди витрима?

За літами летять літа ясночолі, наче вчора все було і спливло.

День сонячний і прозорий, і хочеться, щоб йому не було краю

Ні, не треба тут слів - вуста хай мовчать, нехай тільки очі говорять.

І не треба нести мені квітку надії. бо давно уже ти увійшла в мої мрії.

Граки вмовкли, і тепер знову чути, як дятел сипнув скоромовкою.

Є такі ночі: світло в очах ліхтарика, іриси цвітуть.

Сад потемнів, розкошланий незграба: набрався ляку, цвіту не вберіг.

Похилились квітки, посумніли; шура-буря пройшла - вони знов піднялись.

У гарному будинку на вікні брині квіти у макітрі; тихесенько вони гойдалися на вітрі, радіючи весні.

Стояла тиха і по-своєму хвилююча година: згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк, а з-під кожного куща виповзав туман.